– Ну-бо, оставимо цю тему! – відмахнувся Зінкевич.
Задиристий характер Махницького з роками не помінявся. Звичка сперечатися по будь-якій темі, не погоджуватися з опонентом навіть в дрібних деталях – це те, що категорично не подобалося усім приятелям.
Дмитро не вникав в суть суперечки, що здавалася йому порожньою. Він скорчив нудну міну і обернувся до Сагана, який від нудоти дістав подарунок – люльку, і став уважно її роздивлятися.
– Як би там не було, – втрутився в розмову Олько Комраков, – а ціна на нафту на світових ринках падає… Майже десять доларів за барель! Коли таке було? А я вам ось ще що скажу: усе від того, що радтабір лізе далі на півострів. Їх мета ширше, ніж звичайна війна між Іраном і Іраком… Тут вони з обох боків стараються. Та ще мають намір закинути гачки в Лівію…
– Кинь ти цитувати ці жовті газетки! – сердито буркнув Зінкевич. Судячи з усього, подібні теми йому не приносили особливого задоволення.
– Нам потрібна енергетична незалежність! – підняв палець вверх Махницький, мовляв, яка це важлива думка, висловлена ім. – Майбутнє невпинно наближається… і воно за атомом. Повірте мені, хлопці! Та що я один тут розпинаюся. Дмитро! Котов! Овва, ти ж фізик! А ну-бо, просвіти нас.
– Пхе… ну… взагалі-то… – Дмитру не хотілося просторікувати даремно.
– Та що ти нукаєш-мукаєш! Контракт нашого Енергоатому із Сполученим Королівством на будівництво ще двох АЕС… не рахуючи тієї, що вони закінчують на Прип’яті… це усе о-го-го! Дійде до того, що продаватимемо електрику… та тим же сусідам: ляхам або прибалтам! Вони, бачте, думають – будувати, або не будувати станції. Поки суд та діло – у нас вже їх буде аж…
– А вугільна промисловість? – нахилився вперед Зінкевич. – Не потрібно забувати про найсильніше лобі в цій галузі! Воно гальмує наступ твого «майбутнього».
– А мені думається, потрібно діяти, як пані Тетчер! Вона своїх шахтарів гамселить – бувай здоров!
– Валік! Це все утопія! Ти багато фантастики читаєш! – відмахнувся Сашко. – Йти потрібно неквапом, поступово. Кожен крок продумати, вивірити. А то скачемо, як ті блохи… У нас не Британія… між іншим… Це у них там простіше – раз і розігнали. Ти взагалі згадай, чим все вилилося у сусідів у декілька років тому.
– У поляків?
– Да, у цих самих.
– Там інше! Їх «Солідарність» підтримує дещо інші «ідеали». Вони просто хотіли «ситого життя». І вони його добилися.
– Бог ти мій! Ти міркуєш, як типовий… типовий…
Судячи з усього Зінкевич хотів сказати щось різке і образливе, але стримався.
– Взагалі ж, атомна енергетика, це звичайно, добре, – вже трохи примиренно сказав він. – Але є і інші сторони. А тому числі і зворотна! Дмитро,