Казки. Олексій Полосін

Я придумаю як сповістити твоїй мамі, що ти тут у мене.

      Рябко обдивився, побачив, що з курника виходить півень і покликав його:

      – Гей, курячий Володарю, а йди-но сюди!

      Півень з острахом підійшов до Рябка.

      – Подивись, до мене приблукало курчатко. Воно прийшло з саду. Чи не пропадала у тебе якась курка?

      – Так! Десь зо два тижні тому пропала зозуляста, лапата курка. Ми журилися, бо думали, що її вполював лис. А я картав себе за те, що не догледів її. Мабуть, вона нанесла яйця десь у саду, і це одне – з числа вилуплених курчат.

      – Кре – ке-ке! – почулося із даху хати. А про що це ви розмовляєте, півнику та песику? Розкажіть і мені, бо я до всього цікава.

      – Не тільки цікава, але й любиш розносити звістки по всьому світу. – сказав Рябко – Тут до мене приблудилось курча, яке шукає свою маму.

      – То ось де воно! – проскрекотала сорока. – Я ж цьому курчатку наказала чекати маму, а коли привела зозулясту курку, то його вже на місці не було. Бідна курка побігла до інших, бо всі вже вилупились…