Кругла чи цибулеподібна форма корпусу годинників виникла десь у другій половині XVII століття. До того були популярними годинники-іграшки, оформлені у вигляді кулі, хреста, мушлі або книжечки. Основними центрами виготовлення годинників на той час вважалися Блуа, Париж, Лондон та Амстердам. Іноді корпус пристрою виконувався з гірського кришталю, аметисту чи димчастого топазу. Такий прозорий гранований корпус давав змогу спостерігати рух дрібних деталей механізму. Циферблатного скла ще не знали, і циферблат закривала кришка – прозора або з прорізним орнаментом.
А тепер поговоримо про сучасні технологічні досягнення. Скажімо, про витвори японської фірми «Касіо», яка змогла «вбудувати» в наручний годинник записну книжку і навіть інфрачервоний пульт дистанційного управління. Ще один високотехнологічний витвір цієї фірми – наручний програвач музичних файлів формату МРЗ. Він вперше інтегрований у модель Casrn WMP-1V. Плеєр містить 33 хвилини цифрової музики найкращої якості. На передній панелі музичного годинника розташовано шість клавіш керування плеєром. Ємності літієвого акумулятора вистачає на чотири години відтворення. Стільки ж часу потрібно і для його повної зарядки. Для завантаження нових файлів годинник підключають до персонального комп’ютера. Швидкість завантаження даних – 70 секунд на файл, який звучатиме десь чотири хвилини. До комплекту постачання входять програмне забезпечення для синхронізації з ПК, зарядний пристрій, стереонавушники і блок живлення. Музичний годинник важить всього 70 грамів.
Ще один «розумний» годинник тієї ж фірми містить вбудований органайзер, записи якого синхронізуються з настільними чи кишеньковими комп’ютерами. Діловий щоденник розрахований на 340 записів. Контакти (розділ, у якому міститься інформація про імена, адреси й телефони друзів та колег) – до 100 записів. Крім того,