Шухлядні краєвиди. Емма Андієвська. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Емма Андієвська
Издательство: Стрельбицький Дмитрий Майєвич
Серия:
Жанр произведения: Учебная литература
Год издания: 0
isbn:
Скачать книгу
автомата – у каварні – джаз.

      Крізь – соломинку – дві школярки – джус.

      В кутку – друзяки – підлітки – маджонґ.

      Кінь – зі стіни, – мальований, – ірже,

      Сідаючи – на стільчик – волохатий —

      Під дубом, за яким – томатом – хутір, —

      Й дідусь – з ковінькою, що – око – хитро,

      Чи – кіт, – не впавши, – верхом – по штахету.

      Трави – зелене – мерехтить – волосся,

      Де – вдосвіта – хмарина – пролилася.

      В бік парку – віддаляється – фальцет.

      Спідниця тітки – гнізда – горобців. —

      Галака – світ, вибулькує, – лящить,

      Викрешуючи – за΄мки – із ніщот.

      Й свідомість: юна – відьма – на мітлі

      Усесвітів – пласкі – акордеони —

      Матерію, що – береги – туманні, —

      На – диски – й сфери, – існування – іней.

      Що – макотирю[36] небуття – імунну.

      Й одразу – папороть, – і серце, – й мозок,

      Де – щойно – хаос – скрізь – свої валізи,

      З яких – і духи, й ящури – вилазять,

      Нових площин – виповнюючи – лузи.

      Аж видно: іншу дійсність – розкуйовда,

      Що – сам – на колесі складчастім – їде,

      Пришвидшуючи – існування – цирк,

      Котрим – часами – й просвітків – моцар,

      Який – всевиддю – глибший – вміст – і плян —

      На – ще – незрушному, – форпости, – тлі. —

      Літають – бублики. Кидики[37] – тлум. —

      Й – свідомість: юна – відьма – на мітлі.

      До потопельника, що – ще – кричить

      За маківками[38] – у вінку – правує[39]

      Сила – й над тим, яке – давно – травою.

      Піском – повітря. Пес – у парку – виє.

      Підземка – павзу. – Ніч – куня – в трамваї.

      На ратуші – півмісяцем – й плазун,

      Як – невимовне – кронами – з низин.

      Кипить буття – примружений – казан:

      Амурчик – пальчик, – й сірка – на озон.

      Й знов дійсність – вшир, – набік, – у довжину,

      Буття – щораз – цупкіш – драговина.

      Із калабані – дзвін – задеренчав, —

      І – вмить – з кошами[40] – тліну – збирачі. —

      Та вже – з-під квочки, – оком – світ, – курча —

      До потопельника, що – ще – кричить.

      Крен – у напрямі – півдня

      Із циклу «Ненормовані відтинки»

      Музей: акваріюм, де – й макроподи.[41]

      Пара закоханих – серед – опудал.

      Вся ґалерія – з воску – водоспади.

      З продухвин – запах: цвіт – олив – із півдня.

      Міня – квадрати – фауна – і фльора.

      В повітрі – весла: крізь стіну – трієри.[42]

      На сходах (мармур) – голоси – школярок.

      На вході – голуби – Орфей – й ліру

      Цементну, – замість – голови – рогач. —

      Просто – з-під даху – скапує – сургуч

      На кольоровий брухт – уздовж доріжок,

      Що – профіль й торс – сегментів


<p>36</p>

Макотиря = стрижена чи голена голова

<p>37</p>

Ки΄дик = малий чоловік. Множина: кидики.

<p>38</p>

Ма΄ківка = голівка маку.

<p>39</p>

Правува΄ти – мати владу над ким, чим.

<p>40</p>

Кіш = великий кошик для зберігання борошна, зерна тощо

<p>41</p>

Макропо΄ди = рід тропічних і субтропічнихз риб підряду лабіринтових, деякі види розводять і в акваріюмах.

<p>42</p>

Трієра = судно, човен з тьома рядами весел у давніх греків.