Атлантида советского нацмодернизма. Формальный метод в Украине (1920-е – начало 1930-х). Галина Бабак. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Галина Бабак
Издательство: НЛО
Серия:
Жанр произведения: Культурология
Год издания: 2021
isbn: 9785444816523
Скачать книгу
Тематично-цільові аспекти українського дореволюційного книговидання (1901–1917 рр.) // Вісн. Харків. держ. академії культури: зб. наук. праць, 2012. Вип. 37. С. 160–171; Кароєва Т. Підприємці в забезпеченні україномовного читання в Російській імперії 1881–1916 рр. // Україна модерна. 2016. Вип. 22. С. 93–115; Кiвшар Т. А. Український книжковий рух як історичне явище (1917–1923 рр.). К.: Логос, 1996.

      259

      Об исходной ситуации с книгоизданием в Киеве до революционных сдвигов см.: Петров С. С. Книжкова справа в Києві, 1861–1917. К., 2002. Подробнее черты истории литературного Киева в ХХ столетии представлены в книге Мариэтты Чудаковой о Булгакове (Чудакова М. О. Жизнеописание Михаила Булгакова. М.: Книга, 1988), а также в очерках Мирона Петровского (Петровский М. С. Городу и миру. К.: Дух і Літера, 2008).

      260

      Чорноморська хвиля Української революції: провідники національного руху в Одесі у 1917–1920 рр. / В. Хмарський (ред.). Одеса: ТЕС, 2011; Музичко О. Є. Південна вісь Соборності: націєтворчі процеси в Українському Причорномор’ї (кінець ХІХ – перша половина ХХ ст.). Одеса, 2015; Розовик Д. Культурне будівництво в Україні у 1917–1920 рр. К., 2011.

      261

      Касьянов Г. В. Українська інтелігенція 1920‐х – 30‐х років: соціальний портрет та історична доля. К.: Globus, 1992; Телячий Ю. Українська літературно-мистецька інтелігенція в національному відродженні (1917–1921 рр.). Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014.

      262

      В плане современной социальной истории см.: Бетлій О. Чи можливий «міський поворот» в українській історіографії? Або, Чого нас може навчити західна історіографія Першої світової війни та місто Київ // Історія, пам’ять, політика: Збірник наукових праць / Упоряд. Г. Касьянов, О. Гайдай. К., 2016. С. 53–72. В фундаментальной работе А. В. Крусанова о русском авангарде применительно к Украине речь идет либо о «гибридно»-русскоязычных феноменах (включая театральные), либо, собственно, о развитии русской литературы на юге бывшей империи; и наибольшее внимание уделяется, соответственно, Харькову: Крусанов А. В. Русский авангард: 1907–1932 (Исторический обзор): В 3 т. М.: Новое литературное обозрение, 2003. Т. 2: Футуристическая революция. 1917–1921. Кн. 2. С. 224–280.

      263

      О киевских главах долгой и переменчивой жизни Экстер см. в ее фундаментальной биографии: Коваленко Г. Ф. Александра Экстер. Т. 1–2. М.: Музей современного искусства, 2010.

      264

      О трансформации и развитии еврейской культуры в Украине в тот период см., в частности: Shkandrij M. Avant-Garde Art in Ukraine 1910–1930: Contested Memory. Boston: Academic Studies Press, 2019.

      265

      Известно, что Шкловский был в Киеве с октября по ноябрь 1918 года. А. Ю. Галушкин отмечает: «В октябре вынужден покинуть Россию; перейдя границу с гетманской Украиной, приезжает в Киев, где поступает на службу в броневой дивизион гетмана Скоропадского. После неудавшегося переворота, устроенного эсерами и „Союзом Возрождения России“ с целью свержения Скоропадского, ареста Колчаком Уфимского совещания и, очевидно, не без связи с некоторым „левением“ эсеровской партии, в конце 1918 г. Шкловский принимает решение отказаться от политической борьбы». См.: Шкловский В. Б. Гамбургский счет: Статьи – воспоминания – эссе (1914–1933). М.: