184
Лепкий Б. Начерк історії української літератури. Кн. 1–2. Коломия, 1909–1912; Хороб С. Богдан Лепкий – історик української літератури: методологічний концептуалізм // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Літературознавство. Вип. 47. С. 261–273.
185
Moore D. Questions of History // The Oxford Handbook of Modernisms / P. Osbourne, P. Brooker et al. (eds.). Oxford: Oxford UP, 2010. P. 368–387. Стоит обратить внимание на расширенное толкование модернизма и как особого способа / стиля жизни в целом (радикализующее ряд идей Георга Зиммеля, но все же с акцентом на литературную динамику): Rasula J. Acrobatic Modernism from the Avant-garde to Prehistory. Oxford: Oxford UP, USA, 2020.
186
О культурных формациях украинского народничества см.: Павличко С. Д. Українське народництво в 1898 р. // Павличко С. Д. Теорія літератури. К.: Основи, 2009. С. 39–50.
187
Драгоманов отмечает: «Какие шансы для своего будущего развития может иметь украинская литература и какая в тех обстоятельствах, в которых она находится, может быть дорога, которой она должна идти, чтобы развиться, отвечая тем потребностям и целям, которые ее вызвали, и чтобы послужить на пользу нашему народу?» См.: Драгоманов М. П. Література російська, великоруська, українська і галицька // Правда. 1873. № 4: https://zbruc.eu/node/31401.
188
Гундорова Т. І. ПроЯвлення Слова. Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. Львів: Літопис, 1997. С. 23.
189
Сегал Д. Пути и вехи. Русское литературоведение в XX веке. М.: Водолей, 2011. С. 69. Более сложную картину лево-правых симпатий русских модернистов дает Денис Иоффе: Иоффе Д. К вопросу о политике модернизма в России. Введение в тему // Russian Literature. 2017. Т. 92. С. 1–14.
190
Tarnawsky M. Traditional or Modern, Nativist or Foreign, Ukrainian or European: The Roots of Ivan Nechui-Levyts’kyi’s Antimodernism // Ukraine and Europe: Cultural Encounters and Negotiations / M. Pavlyshyn, G. Brogi Bercoff, S. Plokhy (eds). Toronto: University of Toronto Press, 2017. P. 269–282.
191
«Літературно-науковий вістник» («ЛНВ») издавался Научным обществом имени Тараса Шевченко в 1898–1907 годах во Львове под редакцией М. С. Грушевского. Фактическим редактором в то время был Иван Франко. В 1907–1919 годах издавался во Львове и Киеве под редакцией Грушевского. В 1922–1932 годах выходил во Львове под редакцией Дмитрия Донцова, уже с существенно иной идейной направленностью. Про «ЛНВ» начальных периодов в контексте истории украинской журналистики см.: Корбич Г. Журнал «Літературно-науковий вісник» львівського періоду (1898–1906). К.: Обереги, 1999; Шаповал Ю. Г. І в Україні святилось те слово… Львів: ПАІС, 2003; Кость С. А. Західноукраїнська преса першої половини ХХ ст. у всеукраїнському контексті (засади діяльності, періодизація, структура, особливості функціонування). Львів: ЛНУ імені І. Я. Франка, 2006.
192
Вороний М. Український альманах. Відозва // Літературно-науковий вісник. 1901. Т. 16. Кн. 11. С. 11.
193
Павличко С. Д. Теорія літератури / Упор. В. Агеєва, Б. Кравченко. Вид. 2-ге. К.: Основи, 2009. С. 49.
194
Матусяк А. В колі української сецесії. Вибрані проблеми творчої поетики письменників «Молодої Музи». Львів: Піраміда, 2016 (польская исследовательница обращает внимание на специфическое присутствие