Все-всі-вся. Анекдоти про маленьких і великих…. Отсутствует. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Отсутствует
Издательство:
Серия: Антологія українського анекдота «Українська веселка»
Жанр произведения: Анекдоты
Год издания: 2013
isbn: 978-966-2434-08-8, 978-966-2434-15-6
Скачать книгу
. А мені здається, що ДОБРЕ СМІЄТЬСЯ І ТОЙ, ХТО ВМІЄ ЦЕ РОБИТИ ДОРЕЧНО!

Олексій Кононенко
Добре сміється той, хто сміється останній.

      Квіточки життя

      – Мамо, а чому братика лелека приніс, а мене в капусті знайшли?

      – Не доніс тебе лелека…

      Анекдоти про маленьких i великих

      Мати до сина:

      – Чи навчився чого нового в школі?

      – Так. Навчився шепотіти.

      Учитель:

      – Сподіваюсь, я не побачу, як ти списуєш із чужого зошита.

      – Я теж на це сподіваюсь.

      – Тату, а що таке сумпіляція диреструктивних гентропанів?

      – Де ти таке прочитав?

      – Я це написав!

      – Сину, звідки мама дізналася, що ти не купався?

      Я забув намочити мило.

      – Тату, дай десять гривень! – просить син.

      – Навіщо?

      – Дам бідній жінці, що на розі стоїть і просить.

      – Чому це ти її раптом пожалів?

      – Бо вона… цукерки продає.

      – Навіщо людині зуби?

      – Щоб їсти.

      – А ще для чого?

      – Щоб боліли.

      – Діти, які ви знаєте приклади випадкового збігу обставин?

      – У моїх тата і мами в один і той же день було весілля!

      – Діти, запишіть речення: «Воли тягнуть плуга». Це активна форма. А хто скаже, як буде пасивна форма?

      – Плуг тягне волів.

      – Діду, ви колись були малим?

      – Був.

      – І це у вас за все життя тільки один зуб виріс?

      – Ось ти, Васильку, навіть рік чобітки не поносив і вже порвав. А я бувало по п'ять років носив!

      – Щороку носили?

      – Аякже! Щороку. На Різдво та на Великдень до церкви.

      – Як тато сказав…

      – Так по-маминому й буде!

      – Мамо, наш тато йог?

      – Звідкіля ти взяв?

      – Він учора казав, що дві пляшки роздавив. Я сьогодні уважно придивився – навіть рук не порізав.

      – Чоловік і жінка йдуть вбрід через потічок.

      Посередині жінка спохопилася:

      – А де ж наш Василько?

      – Не переймайся! Я його за руку веду.

      Батько наказав синові нікому не казати, що закололи кабана. Хлопчик пішов на вулицю, аж тут сусід:

      – Багато сала було?

      – Нема сала.

      – А м’яса?

      – І м’яса нема.

      – І шкури нема? – усміхається сусід.

      – Ну, шкура є… Тільки тоненька-тоненька…

      Мама і діти сідають до столу обідати. Коли за вікном майнула сусідка.

      – Діти, скажіть, що мене немає, – каже мати, ховаючись під стіл, – я поїхала.

      Сусідка в хату:

      – А де мати?

      – А матері немає, – лепече найменшенький, – вона під стіл поїхала.

      – Мамо, а татко себе молотком по пальцю вдарив!

      – І що він казав?

      – А лайку говорити?

      – Ні.

      – Тоді нічого.

      – Наш син лінується, немов кіт. Байдикує цілими днями, лежить на канапі і дивиться крізь вікно на небо! Ким він виросте?

      – Може, метеорологом?

      – Тату, ти обіцяв на хокей сходити!

      – Тато обіцяв, тато сходив.

      Батько вчить сина рахувати. Посадив навпроти себе, наказав уважно слухати. Тоненько бекнув раз, потім бекнув нормально, а потім – басом.

      – Скільки тут баранів бекало?

      – Один!

      Мама:

      – Васильку, не гризи кістку, ти ж не собака! Віддай татові!

      Мати з сином-підлітком зайшла до трамвая. Сіли. Хлопчик дістає сигарету, закурює. Літня жінка обурилась:

      – Чому він курить? Тут же написано: «Курити заборонено!»

      – І чого ви до дитини чіпляєтесь? Він ще читати не вміє!

      – Мамо, а тато на роботі багато пише?

      – Звідки ти взяв, синку?

      – А чому ж він кожного ранку у тебе просить грошей на чорнило?

      Розмовляють два старшокласники:

      – Ну, як твоє перше побачення?

      – Можна сказати, пройшло напівуспішно.

      – Як це?

      – Я прийшов, а вона ні.

      – Мамо, мамо! До нашої квартири заліз якийсь незнайомець і бавиться з нашою нянею!

      – Жах!