– А скажіть-но, Едуарде Рустамовичу, в якому році розпався СРСР?
– Шуткуєш?! – про всяк випадок перепитав Давлетов. – Це сталося позаторік. Отже, в дев’яносто першому році.
Спартак написав на чистому аркуші «1991» і продовжив:
– Добре. Тепер скажіть: СРСР утворився на місці колишньої Російської імперії, я нічого не наплутав?
– Не наплутав.
– Гаразд. А Російська імперія – це розбухле Московське царство, так?
– Так.
– А Московське царство виросло довкола Великого князівства Московського і Володимирського, чи не так?..
– Оце вже вибач, я не настільки обізнаний в історії…
– Ну, то повірте, що це так. І почав «збирати руські землі» Московський князь Іван Калита, який спершу став Великим князем Московським і Володимирським. Можете і в цьому мені повірити.
– Та чому ж, про Калиту я чув, – ствердно кивнув Давлетов.
– А в якому році Іван Калита став князем Московським? Коли все це почалося, теж знаєте?
– Брехати не стану, не знаю, – чесно зізнався відставник.
– То можете перевірити: це сталося в тисяча триста двадцять п’ятому році! А тепер зробіть, прошу, одну арифметичну операцію…
І Спартак дописав на аркуші паперу: «1991–1325 =?»
– Отож скажіть мені, Едуарде Рустамовичу, яка тут відповідь?!
І Давлетов власноруч написав:
– Браво! – Спартак картинно зааплодував, потім знов взявся за Біблію, розкрив її десь наприкінці й мовив урочисто:
– А тепер прочитайте ось цей вірш, будь ласка…
Й Едуард Рустамович прочитав:
Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно число людське. А число її шістсот шістдесят шість[33].
– І що з того?.. – він подивився на молодого чоловіка якось розгублено.
– А те саме, що держава Івана Калити, зібрана довкола Московського князівства, простояла рівно шістсот шістдесят шість років. Ви щойно самі вирахували це. Ваш розрахунок не суперечить правилам арифметики, га?..
– Не суперечить, – Давлетов почухав потилицю.
– Вас щось засмучує? – вмить спитав Спартак.
– Не знаю, як це пояснити…
– А це пояснив президент США Рональд Рейган, коли назвав СРСР «імперією зла»! Вам це, звісно, неприємно визнати, бо ви віддали всі свої сили, всю завзятість «солдата Вітчизни», коли вірою і правдою служили цій імперії. Та й усі ми жили в ній. Я також, між іншим…
– І на цій підставі…
– На цій підставі я стверджую, що Радянський Союз розпався дуже вчасно – рівно через шістсот шістдесят шість років після свого заснування! І єдине, що зараз потрібно – це не дати йому воскреснути. Про це я й пишу містичний роман «Лейтенант диявола».
– То ти вважаєш, що СРСР буде відроджуватися?!
– Я не вважаю, що БУДЕ. Я вважаю, що така спроба буде