Вона вигукнула:
– Годі, Собеку, годі – ти її вбив!
Брат зупинився, відкинув каменюку і розсміявся.
– В світі стало на одну отруйну гадину менше.
Він знову розсміявся – хороший настрій повернувся до нього – і пішов стежкою вниз.
Ренісенб тихо сказала:
– Здається, Собекові подобається вбивати!
– Так.
У голосі Горі не було здивування. Він просто підтверджував те, що, очевидно, знав уже давно. Ренісенб повернулася й уважно поглянула на нього. Вона повільно промовила:
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.