Усі дівчата – піднесені, усміхнені, ще гарніші, ніж були тут, коли ходили поміж нас у формах.
У роті в мене стало солодко, в залі запахло квітами. Я це відчула майже фізично. Поглянула на подруг – вони сиділи поруч з такими самими натхненними обличчями.
Але в глибині очей, втуплених в екран, я побачили деяку напругу.
Так. Ми всі чекали на ще один сюжет.
І він пішов передостаннім…
Тур.
Очевидно, Алекс вирішив сяйнути своїми здібностями, тому що цей ролик відрізнявся особливою вишуканістю.
Тендітна фігурка Тур з’явилася перед глядачами з… туману, котрий поволі розсіювався, на тлі великої впорядкованої галявини для гри в гольф. Певно, перед нею стояв якийсь вентилятор, адже її ніжно-блакитна шифонова сукня і довге лискуче волосся тріпотіли, мов крила тисячі пташок. Потім Тур зробила кілька танцювальних «па», посміхнулась і зникла в тому ж тумані, мов казкова фея.
Наступний кадр стосувався хатнього господарства. І тут вони перевершили інших, адже Тур не запікала індичку і не виймала з печі тістечка, як це робили інші. Вона просто стояла посеред їдальні з… «чарівною паличкою» в руці. Далі пішли спецефекти: Тур торкалася паличкою столу і на ньому виникали різні страви. Цілі натюрморти з вишуканих страв, фруктів і напоїв! Так цікаво!
Останній сюжет – на природі. Тур весело сміялася, показуючи свої бездоганні зуби-перлинки, кружеляла босоніж по траві, танцювала, обсипала себе квітами. І сміялась, сміялась, сміялась. Аж ми перейнялись її веселощами і голосно реготали у відповідь.
Потім Тур, як і всі інші, помахала нам рукою, повернулась і граційно побігла по зеленій, освітленій яскравим сонцем траві. І нам здалося, що вона біжить по морю.
Виник титр: «Щасти!» – і Тур зникла в такому ж тумані, який був на початку.
Зал шалено заплескав!
Ми перезирнулися. І теж заплескали в долоні, крадькома поглядаючи на пані Директорку і вчительок. Всі вони так само посміхалися і плескали в долоні.
І я знову подумала, що Ліл, мовчунка Ліл, плаксійка Ліл, якій завжди ввижаються нісенітниці, помилилась або просто пожартувала з нами.
Зазвичай після переглядів ми, випускниці, залишалися обговорювати побачене.
Усе відбувалося динамічно, як на іспиті.
Коли з залу вийшли молодші, пані Директорка сказала:
– Отже, прошу: ваші зауваження, панянки, пропозиції і, звісно, те, який висновок ви зробите після сьогоднішнього перегляду.
Говорити мали всі.
І говорили гаряче. Адже кадри, на яких перед нами постало справжнє життя, були важливі для майбутнього.
– Мені здається, що дівчата цього випуску забагато часу приділяють кухні… – розпочала обговорення відмінниця Уга.
– Так, кухні відводиться півтори години на тиждень, – додала Мем, заглядаючи в свої конспекти. – Рештою займаються служниці.
– Що ще? –