Американські покровителі розмістили його за невисоку плату. Вони вирішили направити Бен-Ґуріона разом із Бен-Цві у лекційну поїздку по партійних відділеннях, бо емісари з Палестини були цікавіші за біженців та вигнанців. Тим часом вигнанці влаштували низку святкових зустрічей, виголошуючи довгі промови на свою честь та повідомляючи про свій приїзд єврейській пресі. «Це було трохи смішно», – зауважив Бен-Ґуріон.[375] Їхні покровителі розглядали Бен-Цві як старшого з них двох. Спочатку життя в орендованій на двох кімнаті у Брукліні було досить скрутним: Бен-Цві давав уроки, Бен-Ґуріон писав статті. Іноді їх підтримувала і Партія.
«По’алей Ціон» в Америці був створений як осередок партії Російської імперії. Активісти, майже всі іммігранти, серед яких дехто з родичів Бен-Ґуріона, привезли із собою як платформу партії, так й ідеологічні розбіжності, що непокоїли їх у Старому світі, з усіма інтригами, змовами та суперництвом. Існували відділення в кількох американських містах, але нараховували вони лише близько трьох тисяч членів та прихильників, що становили десь половину представників сіоністського робітничого руху в США. Рух випускав у Нью-Йорку газету їдишем, «Дер Їдишер Кемпфер», накладом у шість тисяч екземплярів.[376]
Бен-Ґуріон знав деяких американських прихильників сіонізму ще до свого приїзду, і вони всі також про нього чули. Нахман Сиркін, визнаний інтелектуальний лідер партії в Америці, розповів, як кілька років тому намагався викупити Палестину у турецького султана. Він запропонував заручитися десятками тисяч молодих людей у русі «Ге-Халуц» («Піонер»), члени якого були зобов’язані розселитися у Палестині та займатися фермерством. Пінхас Рутенберг, російський революціонер і терорист, ознайомив Бен-Ґуріона з планом створення єврейської армії, яка мала відвоювати Палестину.[377]
Ті євреї, яких Бен-Ґуріон спочатку зустрічав в Америці, здебільшого здавалися йому жалюгідними. Він ледве впізнав свого двоюрідного брата. «Обличчя стало змученим, постава зігнулася – він дуже постарів», – зазначив Давид, додавши, що діти його двоюрідного брата розмовляли англійською та їдиш знали лише трохи.[378] Один із братів Рахель Бейт Халахмі представив його в Асоціації молодих вихідців із Плоньська в Америці. Бен-Ґуріон визнав тих людей неприємними. «Духовно порожні, не містили в собі нічого та ні до чого не прагнули», – написав він у своєму щоденнику.[379]
Шмуеля Фукса серед них не було – тоді його не було й у місті. Бен-Ґуріон зустрів свою дівчину, яка була бундисткою. Минуло кілька тижнів, але Фукс так і не повернувся. У неділю, 7 липня 1915 року, Бен-Ґуріон написав про це у щоденнику: