Як і в інших місцевостях Карпатського краю, тут простежували кілька варіантів дворів вільної забудови, проте переважали «оседки» з нерівномірно розкиданими будівлями – так званий безсистемний двір [12, с. 89]. Двори регулярної забудови (периметральні, паралельні, П- та Г-подібні) здебільшого траплялися у сільських осередках – біля дороги. Кількість будівель в обійсті могла бути різною. Скажімо у бідняцькому дворі зі с. Бистрець Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. наявна лише житлова споруда, оточена хлівцями, пивниця та два обороги. А от до складу двору зі с. Черемошна Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. входить хата, невеличка стаєнка та комора. Натомість у дворі зі с. Руська Путильського р-ну Чернівецької обл. хата розташована на пагорбі у глибині двору, вище неї пасіка – видовжена у плані (8x2,4 м) зрубна будівля. Інші споруди («кліть», «оборіг», «стайня» (з хлівцем на свині), «курник», «пивниця», криниця) безсистемно розкидані на пагорбі. Двір зі с. Верхній Ясенів (Верховинського р-ну Івано-Франківської обл.) розміщений уздовж тераси на пагорбі. Зі східного боку перпендикулярно до тераси стоїть дводільна споруда (3x7,4 м), призначена для утримання овець і кіз, нижче неї – «озниця» (сушарня; 4x3 м). Далі на захід уздовж тераси міститься «дроворуб» (піддашшя на шість окремих секцій), відтак – житло («хата» + «хороми» + «хата» + «комора»; 15x6 м) з притулами та кам'яною «пивницею» при тильній стіні. На захід від хати розташована досить велика (8x5,5 м) «стайня» для корів, у якій виділено чотири великі «кучі» для свиней. Нижче хати – город, стайня, оточена фруктовими деревами.
Фрагмент забудови «ґражди» 1885 р.; с. Яворів Косівського р-ну Івано-Франківської обл.
Жоден із дослідників народного будівництва Гуцульщини не міг оминути увагою «ґражди» – замкнутого по периметру житловими і господарськими будівлями та критими переходами двору, який, на думку учених, є одним із найдавніших типів забудови. Поки що важко відповісти однозначно на питання про причини виникнення замкнутих дворів. Дослідники лише з упевненістю стверджують, що у процесі ґенезису таких дворів важливу роль відіграли природно-кліматичні умови, специфіка господарських занять та безсистемно-розсіяний тип розселення, характерний для Гуцульщини. В гуцулів побутували два типи «ґражди»: з одним подвір'ям і двома (подвір'я завжди мостили каменем). За твердженням учених перший тип переважав, «ґражди» із двома подвір'ями виявлені у багатшого населення Верховинського (смт Верховина, с. Замагора [8, с. 38–39]), Надвірнянського та Рахівського р-нів [6, с. 37]. Відомі також окремі випадки замкнутого двору, що мав три двори (с. Ільці Верховинського р-ну Івано-Франківської обл.). Знову ж, Станіслав Вінценз подав опис унікальної «ґражди» із с. Верхній Ясенів Верховинського р-ну з шістьма дворами [3, с. 35–38].
Кількість будівель у замкнутих дворах теж була різною. Скажімо, у с. Снідавка Косівського р-ну Івано-Франківської обл. збереглася «ґражда» (загальні розміри: 16x9,6 м), до складу