Глибше, ніж секс. Мария Волкова

друг, який насправді викликає симпатію. Алкоголь дозволяв не бачити того, чого бачити не варто. Наче вірний друг, який інколи приховував правду, щоб нам не було боляче. Вся ця атмосфера дуже зближувала людей. Вони цілувалися, тонули в обіймах один одного, і нікого не хвилювало те, що на це їх штовхав алкоголь і завтра вони, скоріш за все, цього не згадають. Цілувалися і дівчата, які, напевне, у звичайний день ніколи б не підійшли до хлопців і не заговорили, але декілька коктейлів розкривали їм рота в усіх сенсах цієї фрази.

      Денис танцював біля мене, брав за руки і дозволяв крутитися під своїми. А може, це був і не Денис чи, може, навіть не хлопець. Але яка різниця? Я відчувала поряд із собою тіло – таке сильне, енергетичне і палке. Чиїсь руки обіймали мене за стан, малюючи по ньому лінії. Я чула навколо людський сміх і він повністю поглинав мене, проганяв геть думки, які лише недавно здавалися важливими, і сміх дзвенів у вухах, доповнюючи музику. Раптом я відчула перед собою когось. Хтось тримав мене за руки, повільно спиравши на себе. Я розплющила очі і побачила перед собою барабанщика. Наші тіла вже були зовсім близько, його руки на моїх стегнах, мої – на його торсі. Він повільно нахилявся до моєї голови, яка вже моталася на шиї, наче повітряна кулька, не маючи достатньо тверезості, щоб опиратися, тому моя повітряна кулька, яку було важко назвати головою, просто закинулася назад і чекала. У цей момент мене хтось шарпнув за руку, і я за інерцією попленталася від Сєрого. Повіки були настільки важкі, що я не мала сили їх розтулити. Ніздрі відчули запах свіжого повітря, а потім я ледь не перелетіла через бісів поріг. Зате одразу розплющила і вирячила від страху очі. Біля мене стояла Віолетта і міцно тримала за руку.