Хуна (наївно). Нет, ну честно, ребята?
Іван Опанасович (спльовує). Це коли один вафлями годує, а другий в сраку їбе. Інтересно! На от сало, їж…
Хуна, Гриць Якович, Іван Опанасович жеруть сало. Чорт заглядає в сортир, спускає воду і зникає. Спущене гамно, веселі звуки «АББИ» і чавкання трьох створінь зливаються в єдину симхвонію.
Данко
Феєрія
Данко.
Натовп.
Ліс. Входить натовп. Натовп дико і страшно реве. Де-по-де можна іноді почути обривки розлючених фраз типу: «Хлопці, хорош ноги бить. Начальство очки гребе, а ми пизди лопатою вигрібаємо» та таке інше.
Входить Данко і стріля з пістолета в повітря.
Данко. Мовчать!
Всі мовчать так, шо стає ніяково.
Данко. Не розмишлять! Чмо японське… Іттіть!
Голоси. Та куди ж іттіть?
Данко. Іттіть, контра! Хто не хоче – уб'ю, нахуй!
Данко вириває з грудей серце, яке світиться карасіновим світом, і вимахує ним, як ліхтарем.
Голос з натовпу. Ніхуя собі!
Данко (кричить). Ура! Вперед, чмо японське!
Всі біжать за Данком в напрямі, протилежному тому, куди йшли.
Болото. Входить натовп з Данком.
Данко. Іттіть!
Голос з натовпу. Ги, та вже, мабуть, прийшли!
Данко. Контра! От не пиздіть, а іттіть!
Голос з натовпу. Я їбав таку жізнь!..
Данко. Шо поставали, пизда ваша мати?!
Запопадливий голос з натовпу. Данко, серце згасає!..
Справді серце в руці у Данко починає гаснути. Данко кидає його з розмаху об кочку і затоптує ногами. Потім вириває у себе печінку. Печінка відразу ж починає горіти синім вогнем.
Данко (несамовито реве). Іттіть!
Данко і натовп зникають у напрямі, протилежному тому, куди йшли.
Пустиня. Входить натовп з Данком.
Данко (шуткує). Ге-ге! Ніхуйова пагодка!..
Натовп мовчить.
Данко. Що мовчите, га? Де Ізергіль, стара блядь?
Голос з натовпу. Вчора здохла.
Данко (невпевнено). Іттіть.
Голос з натовпу. А не пішов би ти сам на хуй?!
Запопадливий голос з натовпу. Данко, печінка згасає!..
Данко кида об підлогу смердючу згорівшу печінку.
Запопадливий голос. Данко, нирки рви, вони горітимуть!..
Данко вирива нирки. Вони горять, але не так яскраво, як хотілося б. Тоді Данко і їх кида об пісок.
Данко. Що, падлюки, тепер довольні?
Натовп мовчить.
Данко. Тепер вам всім піздєц!
Помирає.
Голос з натовпу. Ніхуя не піздєц, ми тут з пустині сад зробимо!
Голоси. А вірно, хлопці, а діло каже!
Голоси. Ура! Вперед, чмо японське!
Всі. Ура!!!
Натовп зникає в напрямку, протилежному тому, куди йшов.
Хвороба