У порівнянні з його університетськими днями іспити проходили як за будильником, та Вільям не дивувався, що кілька кандидатів вибули іще до кінця курсу. Після випускного параду та двох тижнів перерви, які здавалися йому нескінченними, він нарешті отримав листа, в якому йому наказувалося прибути до поліцейського відділка Ламбет о восьмій ранку наступного понеділка – в район Лондона, де він ніколи в житті не бував. Констебль поліції під номером 565LD вступив до лав Лондонської поліції як випускник коледжу, проте вирішив, що не буде користуватися прискореною схемою просування кар’єрною драбиною, яку передбачав такий досвід, бо хотів бути на рівних з кожним рекрутом. Він визнавав, що до того, як він отримає нагоду стати детективом, на нього чекають два роки роботи в полі як новачка. І, відверто кажучи, він не міг дочекатися цієї можливості. З перших днів випробувального терміну його наставником був констебль Фред Єйтс, який мав двадцятивосьмирічний досвід роботи у поліції та отримав від головного інспектора відділка наказ «приглядати за хлопчиком». У чоловіків було небагато спільного, окрім того, що вони з дитинства мали на меті стати поліцейськими, а їхні батьки робили все можливе, аби завадити їм стати на цей шлях. Перше, що Фред сказав молодому та зеленому випускнику, було «АБВ». Вiн не став чекати, поки Вiльям сам його спитає. «Абсолютно нiчого не сприймай на вiру, бiльше нiкому не довiряй, випробовуй все. Це єдине правило, за яким я живу».
Наступні кілька місяців Фред пояснював Вільяму, як працює світ грабителів, наркодилерів та сутенерiв, а також показав йому перший труп. З ентузіазмом сера Галахада Вільям хотів схопити кожного порушника та зробити світ краще; Фред був більш реалістичним, проте він жодного разу не намагався згасити молодецьке полум’я стажера. Також Вільям швидко зрозумів, що звичайні люди не знають, скільки працює полісмен: кілька днів або кілька років.
– Настав час уперше зупинити машину, – сказав Фред Вільяму у його другий робочий день, коли вони зупинилися перед світлофорами. – Почекаємо, поки хтось проїде на червоний, а потім ти вийдеш на дорогу і зупиниш його.
Обличчя Вільяма видавало його бажання скоріше почати.
– Інше залиш мені, – продовжував Фред. – Бачиш дерево у ста ярдах від нас? Сховайся за ним та чекай мого сигналу.
Вільям відчув, як затріпотіло його серце. Він недовго чекав, аж поки Фред підняв руку та закричав:
– Блакитний «гілмен»! Зупиняй!
Хлопець