Аліса в Дивокраї: казки. Льюис Кэрролл

– це те саме, що «Я сплю, коли дихаю».

      – Щодо тебе, то це те саме, – зауважив Капелюшник, і розмова увірвалася. Все товариство на час замовкло, а Аліса згадувала все, що знала про ворон та письмові столи, хоч знала вона не так уже й багато.

      Першим порушив мовчанку Капелюшник.

      – Яке у нас сьогодні число? – запитав він, повертаючи голову до Аліси. Він дістав з кишені годинника і занепокоєно дивився на нього, весь час струшуючи його і підносячи до вуха.

      Аліса трохи подумала і відповіла:

      – Четверте.

      – Два дні різниці, – зітхнув Капелюшник. – Я ж тобі казав, що вершкове масло не годиться для механізму! – додав він, сердито зиркаючи на Солоного Зайця.