Цікаву інформацію про роботу над іншими драмами дає епістолярій письменника. У листі до Леоніда Білецького від 11 березня 1949 року У. Самчук зазначав: «Я написав нову п’єсу з життя канадійського “Повій вітре”. Роблю тут читання публичні з успіхом своїх “Жорен” і “Вітра”[36]. Лист до Юрія Шереха від 04 жовтня 1951 року свідчить, що митець дістав замовлення на п’єсу з приводу подарованого Москвою канадським комуністам пам’ятника Тарасові Шевченку[37]. За місяць він писав уже про інше замовлення: «Тепер я дістав завдання написати театральну картину з приводу 60-річчя укр. в Канаді. Мучуся, але йде…»[38]. У наступних листах до того ж адресата – інформація про успішне завершення праці над п’єсою[39], неспромогу театралів сплатити гонорар[40]. У листі до художниці Люби Генуш із Монреаля письменник повідомляв про публічні відчити перед невеликою кількістю слухачів[41].
На жаль, відшукати тексти згадуваних в епістолярію драматичних творів поки що не вдалося. Хочеться вірити, що вони таки віднайдуться найближчим часом.
Самчукові драми живуть своїм літературним життям. Вони застиглі в літературній формі і не оприсутнені на сцені, проте не втратили своєї художньої вартості. Можливо, вихід цих творів у багатотомному виданні дасть поштовх і для розгортання їхньої сценічної долі.
Слухайте, слухайте! Говорить Москва!
Одноактівка[42]
Борис Чортомолов – Госторгпред ССРР за кордоном.
Ларя – жінка його.
Владлен – вихованець Чортомолова, студент хімії на практиці.
Розенфельд (він же Костя) – урядовець особливих доручень.
Німа служниця.
Голосномовник радіоприймача.
…Кабінет Чортомолова: проста затишна кімната, шпалери пурпурової барви з золотистими трикутниками. У правій (від глядача) стіні широке вікно завішане тяжкими ґардинами. Перед ним бюрко, на якому телефон, глобус, електричний радіатор, купи газет, паперів та ріжного знаряддя до писання. Видно заголовки газет: «Правда»[44], «Берлінер Тагеблят»[45], «Ле Матен»[46] і інші. Перед бюрком крісло з поруччям і збитою круглою подушчиною. Під поніжжям ведмедяча шкіра. Коло вікна портрет Толстого, а на прилежній стіні – Маркса. Під Марксом шезлонг, покритий килимом барви шпалерів з перськими орнаментами. Побіч портрету адміністративна мапа Сов. Союзу. Далі двері, що ведуть у спальню. При лівій стіні шафа, за шкляними дверцями котрої блищать рядки книжок, здебільшого у витиснених золотом