Мартін Іден. Джек Лондон

«зовнішня» біографія письменника, певні факти, обставини, події його життя, а й «внутрішня», його духовний і душевний світ, духовні й ідейні пошуки та їх еволюція. Проте твір не є романом-автобіографією, за своєю проблемно-тематичною парадигмою і структурою він є передусім «романом про митця» і належить до цього жанрового різновиду, досить поширеного в літературі XIX—XX ст. Джек Лондон писав не авторську біографію у художній формі, а творив роман на матеріалі свого життя, свого життєвого досвіду, зокрема важкого входження в літературу й тріумфального ствердження в ній. При цьому він відбирав матеріал відповідно концепції твору і доповнював його вимислом.

      Та при всьому тому автобіографічний елемент твору дуже вагомий, в основному з нього зводиться його конструкція. В його сюжетну основу закладено певні факти й цілі періоди життя й духовної еволюції автора десь від моменту прийняття рішення стати письменником і до завоювання визнання – далі сюжет різко повертає убік від біографічної канви і цей його рух завершується самогубством героя. Вибудовується роман на двох паралельних сюжетних лініях – боротьби Ідена за здійснення мети стати письменником і його кохання до Рут. Ці лінії настільки тісно переплітаються, що можна говорити про їх сюжетну єдність, хоч їхня сутність і функції у творі різні.

      В історії кохання Мартіна до Рут відбилося кохання письменника до Мейбл Епплгарт, дівчини з буржуазної родини, з якою він познайомився ще під час навчання у середній школі. Він навіть був заручений з Мейбл, але її мати поставила вимоги, неприйнятні для Джека, що викликало розрив. Мейбл так і залишилася незаміжньою, а Лондон невдовзі одружився з іншою жінкою. Коли писався «Мартін Іден», він уже зв'язав своє життя з Чарміан Кіттерідж, яку покохав і з якою одружився, пройшовши крізь болісний процес розлучення з першою дружиною, від якої мав двох дочок.

      Воднораз багато з життя письменника, причому вагомого й важливого, лишилося поза твором (чого не могло б бути в автобіографії). Повністю випала клондайкська епопея, яка в житті й літературній творчості Лондона зігравала таку велику роль. Тихоокеанські острови, про які Іден розповідає Рут і до яких поривається, письменник у юності не бачив, він їх відкривав, працюючи над «Мартіном Іденом». Відпав довготривалий зв'язок із Соціалістичною партією і участь у соціалістичному русі, що становить важливий компонент біографії і творчості Лондона, натомість герой роману виступає антагоністом соціалістів. Подібних прикладів можна було б навести чимало – так само як і протилежних. Але численні ситуації і персонажі роману, що мають життєву основу, переосмислені, перегруповані, підпорядковані законам літературної творчості і концепції твору. Це ж стосується і головного героя роману, якого часом ототожнюють з самим письменником, але про це мова буде далі.

      Роман відзначається внутрішньою широтою і розмаїтістю змістового діапазону, що тією чи іншою мірою охоплює різні сфери: соціальну,