Чортів млин: Казки про чортів. Сборник. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Сборник
Издательство:
Серия:
Жанр произведения: Сказки
Год издания: 2005
isbn: 966-03-2805-2
Скачать книгу
сина, що аж сюди прийшов з ним прощатися?

      – Йде у світ служити, бо вдома така скрута, що далі не можемо дати собі ради.

      – А чи пустиш сина служити до мене? Тяжкої роботи він мати не буде, але біду відігнати годен: можете забагатіти.

      Батько налякався: до проводиря нечистої сили відпустити єдиного сина? Але тут сам хлопець втрутився у бесіду:

      – Я, няню, беруся!

      Гайгай поплескав його по плечу:

      – Такого мені леґеня і треба! Я зроблю з нього царя! А ти, старий, щоб не знав біди, візьми оці гроші, – і дав біднякові мішок золота.

      Чорний із хлопцем за хвилину щез. А чоловік, зажурений, вернувся додому. Та чого сумувати: жити вже є з чого, з голоду не вмре!

      А що сталося із сином? Гайгай поніс його в далекий незнайомий край. Завів хлопця до свого палацу і наказує:

      – Тут і будеш жити. Я ж говорив, що в мене не тяжка робота. Будеш собі в кімнаті сидіти і, що забагнеш, їсти й пити. Але виходити не смій; ні митися, ні стригтися, ні голитися тобі не дозволяю. Якщо витримаєш рік, по твоїй заслузі тобі заплачу. Чи пристаєш?

      – Пристаю.

      Гайгай замкнув двері, і хлопець зостався в кімнаті один.

      Так перебув рік. За той час обріс, став дуже брудним. З’явився Гайгай.

      – Вірно ти служив. Можемо з тобою і розрахуватися. Але я просив би зостатися ще на один рік.

      – Та добре, зостануся, – погодився хлопець.

      Витерпів і другий рік. Тоді Гайгай умовив його, щоб побув і третій.

      Так хлопець три роки жив у нечистоті. Зробився з нього здоровий хлопчище, тільки страшно цуравий[3] і такий нечистий, що аж почорнів.

      – Такого слугу, – каже дідько, – я іще не мав. Тому не хочу тобі заплатити звичайною платою. Маю дяку тебе оженити. Даєш свою згоду?

      – Та добре би й се діло зробити. Лиш хто піде за мене – такого немитого і оброслого?

      – То не твоя жура. Ти візьмеш царівну і станеш багачем. Але, коли будеш уже сам собі паном, даси мені три задачі, які би я не міг виконати. Інакше пропадете – і ти і твоя жінка!

      – Най буде!

      Нечистий з радості аж підскочив:

      – Но, тоді готуйся. Йдемо сватати.

      – Неодягнений, нечистий?

      – Так, слухай мене…

      Сіли у бричку і рушили в путь. Стали перед високими царськими палатами. Гайгай у сріблі-злоті пішов до царя. Привітався й каже:

      – У мене є син. Я прийшов за нього сватати царівну!

      А в царя на відданні були аж три доньки.

      – Я дуже радий, – сказав сватачеві. – Але таке вже оце діло, най кожна з дівчат відповість: любить чи не любить того леґеня.

      Цар закликав дочок і розповів, що прийшов сватач.

      – А де молодий? – питають дівчата.

      – Там, у бричці. Йдіть і подивіться…

      Наперед вибігла старша. Заглянула у бричку, а там сидить хлопчище – страшний, волохатий, одягнений у дрантя.

      Вернулася до палацу й каже:

      – Я його не хочу.

      Побігла середуща, але і їй не сподобався.

      – Но, видиш, – каже цар, – твого сина не хочуть дівчата.

      – А може, ще полюбиться третій?

      – Най


<p>3</p>

Цуравий – обідраний.