поховальне приміщення, не дуже зрозуміло. Щоб зменшити тиск майже стометрової кам’яної маси на стелю кімнати, над нею влаштовано 5 порожнин, розташованих одна над одною. До них не вели ніякі проходи. У найголовнішій кімнаті знайшли порожній гранітний саркофаг і більше нічого. Так само виглядала ця кімната і в середні віки, коли сюди проникли слуги арабського халіфа Мамуна, який був сином відомого з казок «Тисячі і однієї ночі» Гарун-аль-Рашида. Куди поділася мумія та поховальні скарби і чи були вони взагалі коли-небудь у цій кімнаті, так і залишається невідомим. На цю тему висувалося багато гіпотез. Найпопулярніша версія пограбування здається невірогідною. Адже грабіжники забрали б лише цінні речі. Навіщо їм чисто прибирати поховальну камеру та ще й тягти з собою гранітне покриття саркофага? Хіба що воно не було гранітним, проте це малоймовірно. Дехто вважає, що всі відомі нам приміщення Великої піраміди зроблені для того, щоб збити з пантелику майбутніх грабіжників. А справжнє погребання зі скарбами і досі заховане десь у її товщі. Існує також версія, що тут взагалі ніколи ніхто не був похований. Піраміда нібито була кенотафом – хибною гробницею. У Єгипті існував звичай: коли фараон відсвятковував тридцятиріччя свого правління, отже, скоріш за все, знаходився вже в похилому віці, над ним справляли спеціальний обряд, що імітував його вбивство та нове народження. Після цього влаштовувався ритуальний похорон скульптурного зображення фараона. Для цього і будували кенотафи. Так що, можливо, фараон Хеопс разом зі своїми скарбами був похований зовсім в іншому місці.
Піраміда Хеопса у розрізі
Глава 3
Фінікійські та крито-мікенські архітектурні споруди
Видатними будівниками Стародавнього світу були також фінікійці. Фінікія – вузька смуга землі на східному узбережжі Середземного моря. Зі сходу вона обмежена Ліванськими горами. На цій порівняно невеликій території ще в третьому тисячолітті до н. е. виникло кілька міст, які згодом перетворилися на торгівельні держави. Найвідоміші з них – Тір, Сідон і Бібл. Всі вони відігравали важливу роль в біблійській історії і часто згадуються у Біблії. Найбільшого розквіту ці міста досягли в середині II тисячоліття до н. е. Кожне з великих міст мало менші, залежні від нього міста. Такі «дочірні» міста засновувались і у Фінікії, і скрізь по берегах та островах Середземного моря, бо фінікійці мали чудові кораблі і вели торговельні справи в далеких країнах. Отже, зразки їхньої архітектури можна побачити і в Північній Африці, де вони заснували могутнє місто Карфаген, і на заході, в Іспанії. Найстарішим зразком фінікійської будівельної майстерності є укріплення міста Єрихона, що був могутньою фортецею. Облозі Єрихона ізраїльським військом і його падінню відведено чимало місця в Старому Заповіті. Єрихон розташований досить далеко від морського берега, на схилі западини Мертвого моря на 250 м нижче рівня моря. Його укріплення, зруйновані приблизно в XV–XIII ст. до н. е., являли собою подвійну
