– В смысле?
– Телефоны на прослушку поставят, наружное наблюдение организуют, Дашу под колпак возьмут, маму проведают пару раз. Если мальчик – простачок, оставим в покое, пусть и дальше своим онанизмом занимается. А если он готовится что-то учудить, я его раздавлю на хер. У меня президентская кампания на носу, а он тут в свободу слова играется. Не, ну нормально? Чудак просто так шпарит в общенациональный эфир, шо в голову взбредет, цифры там разные, мнения чьи попало, ни тебе цензуры, ни хотя бы какого-то контроля, нихера. Репортеры без границ. Иди работай. И скажи Свете, чтобы документы подготовила, у меня сегодня доклад в Кабмине.
– Хорошо. Когда что, я позвоню.
– Давай, – той уже відчинив двері. – Слышь, а как ты с ним встретился?
– Легенду придумал, типа он мою девушку на дискотеке клеил, увиделся, поговорил. Так, под бандита закосил.
– Он испугался?
– Нет. Хоть бы что. Башню ему давно сорвало и унесло ветром в неизвестном направлении.
– Может, он идейный?
– Не знаю. Вряд ли. Подорванный – точно, а насчет идейный – нет, не скажу.
– Где он на мою голову взялся? Закрыть программу, хай подымут, убить его – вонять будет долго, не хочу, тут еще с Гонгадзе не улеглось. Эх, ладно, иди рой землю. Там посмотрим.
Він вийшов, а мужчина підійшов до телефону, узяв слухавку, набрав номер.
– Алло, это Урманис. Да. Да, с министром. Соедините. На линии?
– Я слушаю, Ян.
– Боря, у меня одно дело к тебе. Подсобишь?
– Что за дело?
– Мальчонку пугнуть нужно.
– Кто у нас мальчонка?
– Да так, хулиган один, образумить бы его, а то совсем уже распоясался.
– Не вопрос. Данные сбросишь по факсу мне лично.
– Буду должен, Боря.
– Что за формальности? Все сделаем.
– Пока.
– Бывай.
Він підійшов до вікна, визирнув на вулицю, там, під стінами Кабміну, стояли мітингувальники й вимагали скасувати ПДВ на книги. Він помітив, як кілька чоловік підпалили рукописи, і ті спалахнули яскравим полум'ям. Міліціонери хотіли загасити, а потім відійшли й дивилися, як палахкотить багаття і згорають чиїсь думки. Йому стало нецікаво, він зашторив вікно та пішов до виходу. Віце-прем'єр із гуманітарних питань Ян Урманіс спізнювався на обід, під Кабміном його чекала машина.
За словами голови антикорупційного комітету Верховної Ради Володимира Стретовича, корупція в українській владі уже досягла віце-прем'єрського рівня. Президент, у свою чергу, зазначив, що масштаби корупції характеризуються як такі, що вразили всі сфери нашого життя.
Розділ 8 (Chapter 8)
Коли Даша прокинулася, Марка в ліжку вже не було. Вона стягнула з голови ковдру, намацала рукою трусики, потім глянула на себе в дзеркало – воно висіло якраз навпроти ліжка –