➲ Згадайте такі моменти, коли ви відчували якусь із соціальних емоцій, тобто таку емоцію, яка спонукала вас зробити чи сказати щось для того, аби владнати взаємні стосунки між вами та кимось іще.
Чи бували такі випадки, коли, наприклад, ви намагалися виправити щось, тому що відчували провину за якийсь вчинок?
➲ Згадайте такі моменти, коли хтось співчував вам, ставився із любов’ю чи добротою. Чи це допомагало вам відчути, що вас розуміють, втішають і підтримують?
➲ Коли емоції інших людей впливали на вас? Можливо, ви помічали, що хтось засмучений чи розчарований, і це спонукало вас запропонувати допомогу.
Згадайте пісні та музику, які вам приємно слухати. Які почуття викликають у вас ті чи інші музичні твори? Які пісні та музика допомагають почуватися піднесено? Які кінофільми, музика, вірші тощо засмучують чи змушують замислитися?
Протягом кількох наступних днів зауважуйте моменти, коли емоції мотивують ваші дії, заощаджують час, допомагають працювати чи встановлювати контакт, знаходити спільну мову.
РОЗУМІННЯ АСПЕКТІВ ЕМОЦІЙ
Емоції гуртують думку, почуття та дію.
Будь-яка емоція складається із трьох аспектів: думки, фізичного відчуття й поведінки.
Немає якогось одного конкретного порядку, у якому проявляються ці аспекти емоції, але будь-який з них може впливати на інші аспекти. Перебіг ваших думок може впливати на ваше фізичне самопочуття, а заразом і змінити вашу поведінку. Так само ваші дії – те, як ви поводитеся,– можуть вплинути на те, як ви почуваєтеся і про що думаєте.
Уявіть, наприклад, що ви повернулися додому й виявляється, що душ не працює чи знову щось зламалося в системі опалення – причому вже не вперше. Ви розгнівані. Ваш настрій може започаткуватися фізичною реакцією: м’язи напружилися, дихання прискорилося й серце забилося частіше. Це привело в дію поведінкову реакцію – ви розлютилися, і одразу ж з’явилася думка: «О ні! Тільки не цього разу. З мене досить!»
Чи спершу ви «психанули», що запустило фізичну реакцію: напруження м’язів, прискорене серцебиття та переривчасте дихання. Знову ж таки, ваші думки слідують одразу ж за фізичною реакцією.
Або ж гнівна реакція може початися з думки: «О ні! Тільки не це. З мене вже досить!» Ця думка провокує підвищення серцевого ритму, прискорення дихання й напруження м’язів. І от ви вже нетямитеся з люті.
Коли доходить до емоційного інтелекту, доречно зважати на ці аспекти емоцій і розуміти їх.
На практиці
Не забуваймо, що маленькі емоції — це великі капітани нашого життя і ми підкоряємося їм, самі цього не усвідомлюючи.
Кожна з описаних нижче ситуацій спровокувала якусь емоцію: тривогу, радість чи розчарування. Кожна емоція має можливу фізичну реакцію і можливі когнітивні та