– Вибач. Забула, що сьогодні твоя черга за кермом, – сказала вона. – Так міцно спалося. – Глянула на зливальницю й стіл. – Ой, Барні, я хотіла помити їх учора після того, як прийшла. Давай я тобі кави розчинної приготую.
– У мене вже нема часу. Мушу забрати Макса. Та й кави все одно вже нема.
– Лише хвилину, – наполягла вона й поставила воду знову на газ. – Не відпущу ж я тебе просто так.
Барні вже хотів піти геть, але спинився. Останнім часом він поводився з нею жорстко: минулого понеділка, коли вона не змогла знайти ключі від машини, а ще вчорашня сварка через те, що вона не туди поклала кредитку універмагу. Треба з нею легше. Карен дійсно старається, але життєві звички змінити дуже важко. Він вражено спостерігав, як вона витягує банку розчинної кави з глибин хлібниці.
– Добре, лише сік і каву.
– Я не хотіла тебе будити, коли вчора прийшла, – сказала вона. – Не думала, що повернуся так пізно.
– По першій. Щось із того вийшло?
Карен поставила чашку кави перед ним і почала шукати в холодильнику сік.
– Може, приготувати тобі яєчню чи французькі грінки?
– Не маю часу, і я не дуже голодний.
– Ну, – озвалася вона, сідаючи поруч із неприхованим полегшенням, – ми тимчасово зійшлися на «Гедді Ґеблер»3.
– Ти гратимеш Гедду Ґеблер?
– Чому ти дивуєшся?
Барні допив каву, поки Карен налила йому соку, і хоча він сто разів казав їй, що не може пити непідсолоджений грейпфрутовий сік, усе одно випив.
– А я що, не можу зіграти Гедду Ґеблер?
– Я мав на увазі, чому вони знову ставлять Ібсена?
– Ти думаєш, я не можу її зіграти? Усі погодилися, що я дуже добре зіграла в «Ляльковому будинку» минулого літа. Ти сам так казав.
– Тобі підходить роль Нори.
Карен спохмурніла, щільніше загорнулася в халат і роззирнулася навколо.
– Ясно, – сказала тремтячим голосом. – Напевно, маєш рацію.
– Я не це мав на увазі. – Та він знав, що й так наговорив зайвого.
Вона знизала плечима.
– Менше з тим, так порадив Дейл Векслер, і комітету сподобалася ця думка. Але нам потрібне ще підтвердження всієї трупи наступного тижня.
– Слухай, хоч би що вони вирішили, ти впораєшся чудово. Коли ти за мене вийшла, Бродвей втратив велику комедіантку.
Карен розсміялась і спробувала вщипнути його, але Барні вислизнув, схопив піджака й вдав, що то накидка тореадора. Кинулася за ним, склавши пальці ріжками собі на лобі, спробувала заколоти, та він викрутився й нарешті обійняв її та поцілував.
– Я люблю тебе, – сказала вона.
Барні міцно пригорнув її.
– І я тебе люблю.
Він зігнувся, щоб підняти піджака, який упав на підлогу, а Карен раптом