140. І якщо ти принесеш тим, кому дано Писання, будь-яке знамення, вони не підуть за твоєю кіблою, і ти не підеш за їхньою кіблою. І деякі з-поміж них не йдуть за кіблою інших. A якщо ти підеш за їхніми пожаданнями після того, як прийшло до тебе знання, ти, звичайно, тоді – з нечестивих.
141. Ті, кому Ми дали Писання, знають його так, як знають своїх синів, але ж частина з них приховують істину, хоча й знають.
142. Істина – від твого Господа, не будь же з тими, що сумніваються!
143. У кожного є мета, до якої він прагне. Намагайтеся ж бути з-поміж перших у добрих вчинках! Де б ви не були, Аллах приведе вас усіх, – воістину, Аллах над кожною річчю владу має!
144. І звідки б не вийшов ти, повертай своє обличчя в бік Заповідної мечеті; бо це – істина від твого Господа, – воістину, Аллах не нехтує того, що ви чините!
145. І звідки б не вийшов ти, повертай своє обличчя в бік забороненої мечеті, і де б ви не були, повертайте ваші обличчя в її бік, щоб не було y людей доводу супроти вас, окрім тих з них, що несправедливі. He бійтеся ж їх та бійтеся Мене, щоб Я міг умилостивити вас, – бо, може, ви будете на правдивій дорозі!
«ПРОМОВА ФІЛОСОФА»
«Промова Філософа» – це уривок з «Повісті минулих літ», у якому розповідається про вибір князем Володимиром Святославовичем нової віри. Під 986 роком «Повість» повідомляє про прибуття до Києва місіонерів від чотирьох найзначніших монотеїстичних церков: ісламу (від Волзької Булгарії), католицтва (від Німеччини), іудаїзму (від Хазарії), православ’я (від Візантії). Перші три місії зазнали невдачі. Останнім з місіонерів, з яким спілкувався Володимир, був якийсь Філософ, як припускають дослідники, грецький священик. У досить великій «Промові» (ми публікуємо тільки невеличкий фрагмент її) викладено Старий Заповіт, Євангельську легенду, а також фрагменти деяких апокрифічних книг. Треба сказати, що «Промова Філософа» хоч і вразила князя Володимира, однак це ще не свідчило про прийняття правителем Київської Русі остаточного рішення. Це був один із перших кроків Хрещення Русі – найважливішої як у політичному, так і в духовному сенсі події, яка визначила подальший розвиток не тільки слов’янських народів, а й усієї Європи.
Промова Філософа
В літо 6494 (986). І запитав Володимир: «Чому він народився від жінки, і на дереві був розп’ятий, і водою охрестився?»
А Філософ йому відповів: «Ось чому. Спочатку рід людський согрішив жінкою: диявол спокусив Адама Євою, і той позбувся раю. Так і Бог помстився дияволу: через жінку спочатку переміг диявол, бо через жінку спочатку Адам вигнаний був із раю; так через жінку і втілився Бог і наказав увійти вірним до раю. А на дереві був розіп’ятий тому, що від дерева вкусив Адам і через це був вигнаний з раю; Бог же на дереві прийняв страждання, щоб деревом був переможений диявол, і деревом життя врятуються праведні. А оновлення водою сталося тому, що за Ноя, коли примножились гріхи у людей, наслав Бог на землю потоп і потопив їх водою. Тому й сказав Бог: «Як водою погубив я людей за гріхи їхні, так і тепер знову водою очищу людей