Високий, однорукий Васілі, який колись був зіркою баскетбольної команди, а потім перекваліфікувався і став чудовим футболістом, розкрив долоню здорової правої руки.
– Ця зустріч якось нас стосується?
– Так.
М’якоголосий Йорґо підвів очі і, чекаючи на відповідь, заходився погладжувати свої пишні, закручені вуса. Годі повірити, що цей лагідний співак і поет натиснув на гачок пістолета, коли ліквідовували голову місії ЦРУ, перший акт їхньої помсти американцям.
Дімітрі, найстарший з усіх, хоч і з вкритим зморшками обличчям, та ще й досі по-хлопчачому підтягнутий, перекочував свою незмінну зубочистку з одного кутика рота до іншого.
Васілі погладив підколений шпилькою лівий рукав.
– Алексі, ти довго збираєшся витримувати драматичну паузу?
– Пригадуєте Фей Сойєр з божевільні?
– Це та, що бачила твоє обличчя, але втекла, а ми не встигли її схопити, – озвався Йорґо.
– Вона вийшла зі мною на зв’язок.
– Як вона тебе знайшла? – батько подався вперед на своїй милиці.
– Вона і не думала тікати, а вистежила нас до схованки і тепер знає, де ми тримаємо Рейвен.
Залягла мовчанка. Кожен переводив погляд на свого сусіда, немов вирішуючи, кого звинуватити.
– Ця жінка вийшла з тобою на зв’язок? – майже пошепки перепитав Йорґо.
– Її справжнє ім’я Фатіма Саїд, – пояснив Алексі, доливаючи собі узо. – Вона – майорка «Моджахедін-е Халк».
– Це іранська студентська терористична група, яка допомогла муллам скинути шаха Пехлеві, – уточнив його батько.
Васілі нахилився вперед усім довготелесим корпусом.
– Якщо вони іранці, то чому перекинулися на бік Хусейна і воювали проти власної країни?
– Як можна довіряти людям, які міняють союзників, коли їм вигідно? – вступив у розмову Теодор, витираючи шоколад із губ.
Дімітрі пересунув зубочистку за другу щоку.
– І що ця майорка хотіла?
– Вона була в лазареті, коли Тедеску змусив Рейвен повторити свої пророцтва-загадки.
– Ох, товариш мій старий зі своїми загадками, – сказав батько. – Завжди придумував головоломки, а потім забував розгадки. І що ж ця медсестра Фатіма чула?
– Тільки два рядки, – наслідуючи інтонації Фатіми, Алексі продекламував:
На вежі, звіяній вітрами, богиня без лиця майбутнє стереже,
Збираючи врожай кривавий, заколе всіх ненависті ножем.
Йорґо хруснув пальцями.
– Стерегти майбутнє, найімовірніше, означає, що вона – оракул і провіщає людську долю, як піфія у храмі Аполлона в Дельфах.
Васілі похитав головою.
– Але ж дельфійський оракул стоїть не на вежі, овіяній вітрами. Там пари підіймаються з-під землі у темній печері.
– Колоти ножем – це, можливо, алюзія на верховну жрицю оракула, що приносить в жертву богам козу, – припустив Теодор.
Дімітрі пожував