Лола та єдиний свiдок. Ізабель Абеді

втупився оченятами в Енцо, який миттю схопив відеокамеру. Ліве вухо у пацюка було надірване, певно, у бійках з іншими пацюками, і від хвилювання і жаху він одразу наклав купку просто на ящику.

      Щоб непроханий гість більше нікуди не дременув, Фло блискавично причинила двері. Вона вочевидь ставилася до тваринки співчутливо, на відміну від Пенелопи, яка саме цієї хвилини внесла до кімнати чергову коробку. Пацюк помчав до дверей, Пенелопа впустила коробку, а Фло знову зачинила двері. І вчасно: ще секунда – і згадуй лиш, як його звали.

      – Звідки це? – прошепотіла Пенелопа.

      – Із туалету, – пояснила Фло.

      – Що? – мама моєї подруги безсило поточилася на стіну. Мені здалося, що вона от-от знепритомніє.

      – У тебе фобія на пацюків? – поцікавилася я.

      На душі у мене полегшало: а що, якби з унітазу вискочила жаба? Жаб я боюся до смерті.

      – Волію жити з людськими істотами, – кволим голосом промовила Пенелопа. – Пацюки мене не влаштовують, тим паче, коли вони кидаються під ноги!

      І вона почимчикувала у вітальню, щоб повідомити Джефу, що ситуація значно погіршилася. Я покотила свого візка за нею. Папай уже пішов до ресторану, та й вантажники закінчили роботу і поїхали.

      – Тільки не переживай, – утішив Джеф Пенелопу, дістав мобільний і пошукав щось в Інтернеті. – Дивися, що я знайшов: «Санітарна служба. Знищення щурів у каналізаційній і водопровідній системі». Ось номер і прізвище контактної особи – якийсь Кламмвассер. У мене це оголошення чомусь викликає довіру. – Він набрав номер, почекав і спохмурнів: – Зайнято.