По-перше, треба знати й розуміти, що максимально ефективним є той, хто максимально ефективно використовує можливості префронтальної кори – частини головного мозку, що відповідає за свідомість, планування, розв’язання завдань, самоконтроль і волю. Оскільки її робота дуже енергомістка й тому обмежена, без розуміння того, як ефективно використовувати найновішу частину мозку, обійтися неможливо.
По-друге, важливо розуміти, що мотивацію запускає не префронтальна кора, а давні структури мозку, які нас спонукають чогось хотіти і щось робити. Тобто мотивацію запускають рептильний мозок і лімбічна система, які спільно працюють у несвідомому режимі. Виходить, у плануванні, розв’язанні завдань і застосуванні волі працюють одні правила, а в мотивації – інші.
По-третє, важливо усвідомити, що мозок постійно створює й використовує шаблони. Після трьох повторень якоїсь дії базальні ядра в головному мозку починають вбачати в них потенційний шаблон. Усе, що часто повторюється, вони запам’ятовують і відтворюють уже без участі свідомості. Всі стандартні реакції на те, що відбувається, й усі навички – це шаблони, але на навичках далеко не поїдеш: потрібні знання і відкритий розум для того, щоб помітити й вивчати нове, для творчого мислення й досягнення поставленої мети.
Шаблони дають можливість мозку оптимізувати роботу, виконуючи її максимально швидко і точно, тому мислити нешаблонно, строго кажучи, неможливо. Що можна зробити? Можна змінити частину шаблонів, котрі заважають щасливо жити і продуктивно працювати. А ще можна частіше вивчати нову інформацію, яка дає змогу мислити й діяти нестандартно. В першу чергу, вивчати й робити щось нове, для чого мозок іще не створив шаблону і що розширює наші можливості. У другому розділі я розповім, як мозок сприймає нове і як застосувати ці знання на практиці.
1.8. Резюме
1. Еволюція людського мозку триває, але він працює досить ефективно й успішно справляється з головною метою.
2. Головна мета мозку – забезпечити виживання людського організму в середовищі, яке постійно змінюється.
3. Уникання небезпечного й заохочення корисного – головний принцип роботи мозку. Уникаючи небезпечного, мозок береже людину від того, що є шкідливим для виживання, а через приємні відчуття мозок змушує людину робити те, що є корисним для виживання.
4. Мозок працює як єдине ціле, та складається зі структурних частин, які сформувалися в різний час і анатомічно просто нашаровані одна на одну: давній, або рептильний, мозок, лімбічний мозок і неокортекс (новий мозок).
5. Уся інформація, котра надходить у мозок,