9 жовтня 1914 року
Дядечко Віллі теж отримав Залізний хрест. Це просто фантастика! Зараз я у третьому класі. З мене увесь час скидають капелюха. Ауфвідерзейн. Лені
9 грудня 1914 року
Сумна й кумедна історія водночас. Весь батальйон фаті має вошей! Усі класи у нашій школі плетуть напульсники у дві нитки. Не хочу йти до старшої школи. Я так боюся тих дівчат! Мій милий Червонику, я так сумую за фаті. Твоя Лені
Тієї першої жахливої зими Великої війни солдати уперто рили траншеї уздовж Західного та Східного фронтів. У німецькій та французькій мовах слово «траншея» споріднене зі словом, яке означає «копати могилу», і це був дуже влучний вираз для того, що на них там чекало.
15 грудня 1914 року
Дядечка Отто вбили. Пострілом у шию, четвертого грудня. Усі плачуть. Дядечкові Отто знесло верхню частину черепа. Цілую тебе. Лені
3 лютого 1915 року
Лізель цілком, по самі вуха, «закохана» у Ханні. У світі існують тварини, яких звуть мавпами, так от: моя сестра — одна з них. О! Я така розлючена тим, що Лізель так закохалася. Закохана… заручена… одружена… Я теж закохана?.. Р. такий милий!!! Лені
6 березня 1915 року
Сьогодні ми вивчали сухе малювання. Фіалки на шовку та папері, а ще соняшники на дереві. Я малювала фіалки для моєї солодкої, золотої тант Валлі до її дня народження. Жахливо те, що сталося із нашим гарним корабликом «Тоголенд»![9] — Дійсно, це підло! Я тільки сподіваюсь, що англійцям сьогодні завдадуть добрячої головомийки.
Коли справа стосується якоїсь сатанинської витівки, хіміки завжди тут як тут із своїми геніальними відкриттями. Отже, 22 квітня 1915 року німці вперше використали отруйний газ на лінії фронту. Увесь світ спочатку сприйняв це як акт варварства, а потім кожна з країн антинімецької коаліції узялася за розробку власних смертоносних субстанцій. Були терміново створені протигазові маски, їх почали широко використовувати з обох боків. Тоді німці перевершили самих себе – вдосконалили новий газ, створивши маслянисту суміш, що не випаровувалася у повітрі, а приставала до першої-ліпшої поверхні, а потім починала проїдати те, на чому опинилася: тканину, шкіру, живу плоть, кістки, легені – будь-що. Однак для того, щоб отрута досягла цілі, необхідно було вирахувати та взяти до уваги температуру повітря, швидкість і напрямок вітру. Надто багато зовнішніх факторів, тому використання новітнього газу виявилося трудомістким та дуже ризикованим. Навіть короткочасна зміна вітру могла повернути смертельну хмару до тих, кто намагався за її допомогою завдати нищівного удару ворогові.
Здається, саме ця обставина, а зовсім не усвідомлення наслідків використання