Тільки Якоб Бартон не приховував ніяких таємниць про себе. Він був звичайним хлопцем, ну за винятком того, що його тато – австралієць, мама пише книжки про вампірів, а сам Якоб любить ласувати часниковими багетами. А ще у Якоба по вуха закохана Сільванія. Але про це знали всі. А якщо про таємницю знають всі – яка ж то таємниця? Отже, нехай Якоб аж ніяк не особливий і аж ніяк не надзвичайний, але для Сільванії він був найдивовижнішою людиною на світі – тим самим казковим принцом, про котрого вона мріяла дорогою в Біндбурґ. Принцом, який поцілує її в губи і ходитиме з нею всюди, тримаючи за руку. Авжеж, в її мріях принц не їв часникові багети. Але коли здійснюється твоя найзаповітніша мрія, то чи важать такі дрібниці? Найголовніше, що Сільванія тепер дружила з людською дівчинкою Геленою і двома людськими хлопчиками – Лудо і Якобом. А вже часниковий аромат можна й пережити.
Без сумніву, Дака теж була дуже рада знайти в Німеччині друзів. І все ж вона, як і раніше, сумувала за батьківщиною. Згодом її туга аж ніяк не ослабла, а навпаки – посилилась, адже вона примудрилася по самі ікла закохатися в Мурдо Дако-Апусено, фронтмена «Криптон Крекс» – найбільш могильно-інфернального вамп-рок-гурту у світі.
Не так давно вона познайомилася з Мурдо особисто. Це сталося просто на концерті «Криптон Крекс». Тієї ночі гурт виступав у нічному клубі одного німецького містечка. І хоча містечко це зовсім неподалік Біндбурґа, Міхай і Ельвіра якнайсуворіше заборонили Даці навіть думати про концерт. Довелося порушити батьківську заборону і втекти з дому. Але воно було того варте: під час концерту Дака продерлася крізь натовп аж до сцени – і Мурдо запросив її, Дакарію Цепеш, піднятися до нього, а коли концерт закінчився, провів дівчину за лаштунки, де вони потім довго сиділи і розмовляли. Замогильно прикольна юна напіввампірка Дака надихнула Мурдо, і він присвятив їй нову пісню та покликав із собою у світове турне. Спочатку Дака радісно погодилася, але в останній момент передумала, вирішивши залишитися з друзями та сім’єю. Іноді вона потай шкодувала про це рішення. Але щоразу, коли її серце стискалося від туги, вона пестила Карлотту і почувалася краще. Карлотта – ручна п’явка Мурдо. Познайомившись із Карлом-Хайнцем, Карлотта тут же в нього закохалася. Тому Мурдо і залишив її у Даки.
З підпиляними іклами сестри зайшли до вітальні. Дака відразу ж кинулася до підвіконня, де стояв акваріум з Карлом-Хайнцем і Карлоттою, і ніжно погладила животики годованців. У відповідь ті радісно пустили гази. Ця звичка водиться за всіма ручними вампірськими п’явками. Вони всюди залишають багато слизу і повсякчас пукають.
– Самі смердючки навколо! – буркнула Сільванія. Вона мала чудовий нюх і терпіти не могла неприємні запахи, ну, може, за винятком часникових багетів.
– Та годі тобі! Це ж так мило! – усміхнулася Дака.
– Коли так робить Франц, – мабуть. Але коли пердять ці твої