Ідея чарівних предметів глибоко вкорінена в нашому дитинстві, у нашому поклонінні супергероям і захопленні фентезі та науковою фантастикою, а також у байках, міфах та казках, історія яких налічує багато століть. Через це складається враження, що ми завжди прагнули жити у світі чародійства.
Ми дізнаємося про усталені людські потреби та фантазії зі стародавніх міфів і казок, які вже циркулюють нашим культурним кровообігом.
Джек Зайпс – відставний професор німецької мови Міннесотського університету та провідний фахівець з історії казок братів Гріммів та усної традиції, що склала основу багатьох казок Ганса Крістіана Андерсена. Щойно Джек почув вихідне твердження моєї книжки – ідею, що сучасним винахідникам слід вздовж і впоперек копати міфи та фольклор у пошуках бачення майбутнього гуманістичної технології, – він втратив спокій.
Ми довго обговорювали походження чарівних предметів, що знову і знову постають в оповідях різних культур з усіх куточків світу. Як можна здогадатися, є багато спільних мотивів:
Чарівна паличка чи перстень, які миттєво виконують будь-яке бажання.
Килим-самоліт для швидкого переміщення з місця на місце.
Бездонний гаманець, у якому ніколи не закінчуються гроші.
Надзвичайна прозірна труба, в яку видно предмети на відстані тисяч миль.
Магічні черевики, що дозволяють одним кроком подолати кілька миль.
Ріг чи свисток, завдяки якому можна викликати допомогу.
Кришталева куля, що надає змогу дізнатися майбутнє.
Плащ- або щит-невидимка, що ховає від небезпеки.
Нескінченний стіл, здатний щедро нагодувати сотні людей.
Зверніть увагу, скільки з цих предметів можуть переходити від людини до людини. Вони не надають надможливості комусь одному. Ці предмети можна здобувати, спільно використовувати, дарувати, обмінювати та передавати з покоління в покоління – точно як приклади чарівних предметів, що я наводжу в цій книжці.
Упродовж десятиліть футуристи розмірковували над ідеєю чарівних предметів, придумуючи цій концепції різноманітні назви, зокрема «прониклива обчислювальна техніка», «повсюдна обчислювальна техніка» (ubicomp, від «ubiquitous computing»), «зв’язані речі» чи «речі-що-думають». Найпростіший і найширше вживаний нині термін, авторство якого зазвичай приписують Кевінові Ештону, співзасновникові та колишньому виконавчому директорові центру Auto-ID МТІ, – «Інтернет речей» (IoT, від «Internet of Things»).
Артур Кларк, футурист і письменник-фантаст, чиє оповідання «Вартовий» надихнуло Стенлі Кубрика на фільмування «Космічної одіссеї 2001 року», – автор знаменитого вислову: «Будь-яку достатньо просунуту