93
Літопис руський. – С. 100.
94
Там само. – С. 104.
95
Там само. – С. 106.
96
Там само. – С. 133.
97
Там само. – С. 133—134.
98
Там само. – С. 140—141.
99
Там само.
100
Літопис руський. – С. 158—159.
101
Літопис руський. – С. 161—162.
102
Там само. – С. 166—167.
103
Там само. – С. 176.
104
Гумилев Л. Древняя Русь и Великая степь. – С. 218.
105
Пріцак О. Половці. – С. 114.
106
Літопис руський. – С. 332.
107
Квітницький М. Половці // Енциклопедія історії України: у 10 т. – К., 2011. – Т. 8. – С. 350.
108
Літопис руський. – С. 346.
109
Половець В. Половці. – С. 41—43.
110
Гумилев Л. Древняя Русь и Великая степь. – С. 222.
111
Літопис руський. – С. 379—381.
112
Пріцак О. Половці. – С. 114.
113
Про мамлюків та їхній султанат див.: Іналджик Г. Османська імперія. Класична доба. 1300—1600. – К., 1998. – С. 24, 41, 43, 44, 66, 113, 149, 167.
114
Божилов И. Фамилията на Асеневци (1186—1460). – София, 1985; Пріцак О. Половці. – С. 117.
115
Vásáry I. Cumans and Tatars: Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185—1365. – Cambridge, 2005. – P. 149—155/
116
Казаку М. Дракула / пер. з фр. В. Удовиченко. – М., 2011.
117
Hevizi J. Autonomies in Hungary and Europe. A comparative study. – Budapest, 2004. – P. 18—22.
118
Квітницький М. Половці // Енциклопедія історії України: у 10 т. – Т. 8. – С. 350.
119
У літературі Руське королівство переважно відоме, як Галицько-Волинське князівство. Хоча останнє є «кабінетним терміном». Про це більш детальніше див.: Кралюк П. Питання, що потребує ясності // Корона, або Спадщина Королівства Руського. – К., 2017. – С. 26—37.
120
Алексюк М. Палавецкія паселіщчы на Беларусі // Помнік гісторыі і культуры Беларусі. – 1978. – № 1. – С. 33—35; Леонюк В. Словник Берестейщини. – Львів, 1996. – С. 250.
121
Про ці пам’ятки більш детальніше див.: Плетнёва С. Половецкие каменные изваяния. – М., 1974.
122
Пріцак О. Половці. – С. 116.
123
Гаркавец А. Codex Cumanicus: полное издание в 4 томах. – Алматы, 2015.
124
Половець В. Половці. – С. 34.
125
Гумилев Л. Древняя Русь и Великая степь. – С. 466.
126
Пріцак О. Половці. – С. 117—118.
127
Наприклад, див.: Толочко П. Київська Русь. – К., 1996. – С. 140—141. Тут автор навіть розглядає походи русів на половців як акції, спрямовані на захист християнської віри, своєрідні «хрестові походи», заявляючи: «… саме Русь прийняла на себе основний удар половців і тим самим значно полегшила