– Одна заборонена поетеса.
– Заборонена? – здивування Пели було щирим. Вона вперше почула, що існують заборонені поети. – А чому її заборонили?
– Колись тобі розповім, – на обличчя Ясмін раптом набігла холодна тінь.
– А як її ім’я?
– Шерма Шайнар, вона з Ноли.
– А почитай ще щось з її віршів.
– Слухай:
Я знову прив’язана до платану.
Мене намастили медом, щоби комахи знали, куди летіти;
щоби вони заповзли в мене через усі отвори
і щоби після їхніх щелеп мене стало зовсім мало,
самі лише кістки: блискучі, гладенькі,
такі ж досконалі, як я тепер. Тому що насправді комахи
відкривають глибші шари краси,
а не знищують, як думають ті, хто ненавидить.
– Це отак я прив’язана до самої себе, – після довгого мовчання мовила Пела.
– Ти сказала як поет, – Ясмін присіла на ліжко і заходилась пестити Пелу. – Ти не пробувала писати?
– Ні, – дівчина відсунулась від флаг-марінера. – То не моє.
– Щось не так, руденька?
– Я хочу більше знати про цю Шерму. Де можна дізнатись про неї?
– Я ж уже казала: вона заборонена поетеса. Якщо ти зробиш запити щодо неї в інформаційних мережах, тобою миттєво зацікавляться Джи Тау.
– Вони мною й без того цікавляться.
– З якої це радості?
– Мій брат чогось там накоїв проти Імперії… Ця заборонена Шерма воює з імперцями?
– Я знаю про неї не так уже й багато. Кажуть, що вона телепатка і неймовірна сексі. Вона здобула діамантову корону на альфійскому всепланетному конкурсі краси. Навіть була коханкою імператора…
– Теперішнього?
– Ні, покійного Туре Шактірі. Потім вона очолила заколот проти Імперії і піфійських жриць.
– Коханка імператора очолює заколот і пише такі вірші? Крутезна дівка… – Пела замислилась, потім тяжко зітхнула: – А я пропадаю у цій дірі, як грьобане щуреня.
– Тобі тут погано?
– Погано? Це слабо сказано. Мене вигрібає від цієї школи, від цієї смердючої Золотої Планети, від цих товстолапих тупаків, від цієї суки Оси, від усього, всього, всього. Ви-грі-ба-є!.. Вони ж тут усі такі моралісти, а знали про нас з Осою, знали все і не вигнали нас, не відправили до карцеру… Я тобі вірю, це така їхня політика. Вони дивляться на переселенців, як на корисних збоченців, як на дешеву робочу силу. Ми для них гірші за клонів. Їм головне, щоб ми не чіпали товстолапих, а між собою… Хоч би й повбивали одне одного, товстолапим до одного місця. Ненавиджу цю планету!
– Хочеш рвонути звідси?
– Хочу, – Пела недовірливо подивилась на Ясмін. – А ти мені допоможеш?
– Спробую.
– Але в мене на мандри немає фунтиків.
– Не в грошах справа, руденька. Дві ескадри Одинадцятого флоту за кілька тижнів передислокують до Сектора Ерідана. Кажуть, що на Сельву. Там будуватимуть суперсекретну військову базу. Тільки ти, дивись, нікому про це не кажи, – Ясмін притиснула палець до губ подруги. – Інформація рівня