Притчі й оповідки, ідеї та міркування, вправи й медитації, представлені в книжках Тоні, не являють собою якихось нових доктрин або просування християнської теології. Вони покликані не повчати, а Пробуджувати! Вони є спогадами містика, який бачив світ таким, яким він насправді є. Ми можемо скористатися як його Словом, так і його Мовчанням, щоб вирватися зі своїх в’язниць зумовленностей, які перешкоджають нам бачити реальність. Це – шлях, яким можна йти, щоб знайти своє справжнє Я і бути самим собою.
Часто найбільшою перепоною на шляху до Мудрості є занадто серйозне ставлення до себе і своїх думок, страх зробити помилку, сказати нісенітницю. Але ж ті, хто не роблять помилок, роблять найбільшу помилку з усіх – вони не прагнуть пізнання. Цій темі присвячена окрема книжка Ентоні де Мело «Одна хвилина для нісенітниць», яка була видана вже після його смерті, але написана вона була одразу після «Мудрості за одну хвилину». Тому нам здалося доречним розпочати видання творів Тоні де Мелло українською мовою саме з цих двох книжок, а також його книжки розповідей-медитацій «Заклик до Любові».
Не повчати, а Пробуджувати – це була щоденна праця Ентоні де Мелло. Не повчати, а допомагати людям у їхньому пошуку й зростанні прагне Інститут Самореалізації, видаючи завдяки співпраці з видавництвом «Фоліо» книжки Тоні українською. На їхніх сторінках живе справжня Мудрість, яка може відкритись кожному, хто готовий відкритися їй.
Книги отця Ентоні де Мелло були написані у мультирелигійному контексті, щоб допомогти послідовникам інших релігій, агностикам та атеїстам в їхньому духовному пошуку. Ці книги не були задумані автором як посібники чи наставляння католицьким вірянам у християнській доктрині чи догмі.
– «Мудрість за одну хвилину»! Та чи цього, бува, не замало?
– Анітрохи – відповів Майстер.
– Та, певно, що неможливо осягнути мудрість всього за якусь хвилину!
– Це на п’ятдесят дев’ять секунд більше, ніж потрібно.
Пізніше Майстер пояснив своїм здивованим учням:
– Скільки потрібно часу, аби помітити місяць?
– Тоді навіщо всі ці роки духовних пошуків і зусиль?
– Щоби відкрити очі, може знадобиться ціле життя. Аби побачити, потрібна мить.
Майстер у цих оповідках – не якась конкретна особа. Він – індійський гуру, дзенський роши, даоський святий, юдейський рабі, християнський монах, суфійський містик. Він – Лао-цзи й Сократ, Будда й Ісус, Заратустра і Магомет. Його мова лунала і в сьомому столітті до нашої ери, і в двадцятому столітті також. Його мудрість належить як Сходові, так і Заходові. Але ж чи так це важливо, насправді, чи були у нього історичні попередники, і хто вони? Бо ж, за великим рахунком, історія – це переказ зовнішніх проявів, а не глибинної Реальності, доктрин, а не Мовчання.
Аби прочитати одну оповідку з тих, що вміщені на подальших сторінках, знадобиться не більше хвилини. Можливо, мова Майстра здаватиметься вам парадоксальною, важкою для сприйняття, дратуватиме вас чи навіть виглядатиме відвертим безглуздям. Авжеж, це непроста книга. Вона була написана не для того, щоб повчати, а щоб Пробуджувати. На її сторінках живе (не в друкованих словах і навіть не у самих притчах, але в її дусі, в її настрої та атмосфері) сама Мудрість, яка не може бути передана людською мовою. Читаючи, що написано на друкованій сторінці, й б’ючись над «темною» мовою Автора, ви цілком ймовірно можете несподівано наштовхнутися на Мовчазне Вчення, що сховане у цій книжці, і станете Пробудженим – й повністю трансформованим. Оце і є те, що звуть Мудрістю: преображення без найменшого зусилля з вашого боку, докорінна зміна, віриш ти в це чи не віриш, і це стається лишень завдяки пробудженню до реальності, яку не можна висловити, яка лежить поза досяжністю слів.
Якщо вам настільки пощастить і ви станете таким Пробудженим, тоді зрозумієте, чому найвлучніше слово – не сказане, найвлучніша дія – не зроблена і найвлучніше зміна – та, якої не прагнув.
Частина перша
Чудеса
Був такий чоловік, який перетнув землю й море, аби самому пересвідчитися у надзвичайній славі Майстра.
– Які чудеса творив ваш Майстер? – спитав він одного учня.
– Чудеса – вони бувають різні. У вашій країні вважається чудом, якщо Бог виконує чиюсь волю. В нашій країні сприймають як чудо, якщо хтось виконує волю Бога.
Дорослішання
Учневі, який увесь час проводив у молитвах, Майстер сказав:
– Коли ти вже припиниш спиратися на Бога і стоятимеш на своїх двох ногах?
Учень був шокований почутим:
– Але ж ти сам вчив нас дивитися на Бога, як на Отця!
– Коли ж ти засвоїш, що отець – це не той, на кого ти можеш спиратися, але той, хто позбавляє тебе цієї звички.
Чуйність
– Як