Європейська криптологія. Вадим Гребенников

зазвичай містив кодові еквіваленти букв алфавіту та найбільш уживаних складів, слів і словосполучень, а також ряд спеціальних символів. Найчастіше в ньому траплялися спеціально створені для цієї мети символи, але нерідко також використовувалася астрологічна й окультна символіка.

      Номенклатор був розроблений як система шифрування, що була найкраще пристосована до методів криптоаналізу, які найчастіше використовувались у той час. Вони, як правило, містили підрахунок частоти появи в тексті кожного символу та пошук у шифротексті слів і виразів, що містили характерні для даної мови сполучення букв. Метод частотного аналізу букв був заснований на тому, що в будь-якій мові одні букви зустрічалися частіше, ніж інші. В англійській мові, наприклад, частіше, ніж інші траплялася буква «Е». Іншими буквами, що найбільш часто зустрічалися, були T, A, O, N, R і S. А букви J, K, X і Z траплялися в англійській мові рідко. Оскільки в ході операції заміни частота букви не змінювалася, ключ до розгадки значення того або іншого шифросимволу полягала іноді в підрахунку частоти його появи в шифротексті. Так само операція простої заміни не вносила змін і в сполучення букв (буквені моделі).

      Цей тип криптосистеми, що поступово ускладнювався протягом трьох попередніх століть, досяг в XVIII столітті піка свого розвитку. Стандартним був розмір «номенклатора» в 400—500 символів, але були й такі, які досягали 5—6 тисяч та заміняли особливими символами практично всі значимі поняття, імена, назви й цілі речення. У цей період «номенклатори» стали схожі більше не на шифр, а на форму ієрогліфічного листа, і незважаючи на це, їх все-таки «розкривали».