Подорож за тридев’ять світів. Микола Сікач

знаєш про те, що буде? Це, навіть, знати дуже небезпечно.

      – Вірно, тату. Про це ніхто на Землі окрім вас не знає і я маю надію, що не взнає.

      – Всі чули? Батько обернувся до мами і Володьки – Про те що розповів Коля нікому ні гу-гу.

      – Ну, що? Розповідати далі чи може вже досить?

      – Що ти, синку, розповідай будь ласка.

      – Ради районні, міські, обласні, які залишались надійним притулком княжичів і княженят династійців, теж були ліквідовані. Замість Рад працювали на громадських засадах групи ентузіастів.

      – Щось я не второпаю, синку, як це?

      – Ну от уяви собі таку ситуацію, зрозуміло дуже наближену. Є міська казна до якої йдуть відрахування від підприємств, торговців тощо, є витратна частина бюджету, яка йде на потреби міста та його мешканців, є фонд розвитку міста. Так от проблема розподілу коштів вирішувалась таким чином. В комп’ютер міста (села, району) деяких установ заносяться пропозиції від людей. Хтось пропонує ліквідувати промислові градильні, тепло яких викидалося в повітря, використати для теплиць, хтось – перетворити підвали і бомбосховища, що залишилися з часів холодної війни – у них, як і у нас був такий період, на грибниці, хтось пропонує технологію переробки міського сміття, яка дозволяє добувати з нього газ, добрива та утримувати ферми на харчових викидах. Кожну неділю комп’ютер реєструє ці пропозиції і присвоює їм порядкові номери, за якими вони висвітлюються на екранах телевізорів мешканців міста у визначений час. Мешканні міста оцінюють пропозиції за десятибальною системою, а в суботу та неділю в міськвиконкомі збираються ці ентузіасти і громадяни міста, які того бажають, обговорюють пропозиції, враховуючи бали, що надані мешканцями міста, і запрошеними фахівцями. Визначаються підсумкові бали кожної пропозиції. Потім таким же чином виборюється першість в реалізації проектів. Комплектується колектив спеціалістів, який береться реалізувати той або інший проект – економісти, інженери тощо. Міськвиконком, а він існує, хоч і в скороченому вигляді і складається з тих ентузіастів, які в свій час реалізували не один проект, так от, саме він складає з цим колективом договір і оплачує проектні та розрахункові роботи. Люди зацікавлені, бо вони – творці нової технології і після реалізації проекту протягом п’яти років розподіляють двадцять п’ять відсотків прибутку між собою, а далі – п’ять відсотків до кінця життя, або на протязі договірного терміну.