Розвідка – це невідомість нічних доріг, тінь холодного, липкого і неприємного жаху, що завжди супроводжує тебе на слизькому шляху. Це багатогранний світ, де є такі ж людські стосунки, як і у інших сферах. Все так, як і відбувається в житті. І в значній кількості випадків, у розвідці можуть бути не тільки порозуміння, але й таємні, специфічні взаємини. Послуга за послугу. Не зовсім шпигунство, але й вже не чесна робота та слідування клятві. Розвідка не завжди вибирає чесність. Трапляється, що навпаки.
Стрижак потрапив до розвідки випадково. В ньому розгледіли потенціал, про який він навіть і не здогадувався. Йому почали допомагати, підказувати, де треба, вчити різним маленьким хитрощам та цілим теоріям з маніпуляції масовою свідомістю. Зі Стрижака робили шпигуна, агента, першокласного нелегала, солдата вищого ґатунку. Його шлях був непростим, а характер – настільки жахливим, що з ним не могла прожити жодна жінка більше трьох тижнів. Колеги сприймали Стрижака просто, як професіонала, найманця, який за гроші та посади буде гризти землю, проте свого доб’ється. Люди намагались жити так, щоб їхні шляхи не дуже часто пересікались з дорогами Стрижака. Такою він вже був людиною.
Усі звали Стрижака Григорієм. Проте віднедавна у результаті підвищення ву Державному агентстві кризових експериментів – Григорієм Владиславовичем. Контрастна неспівзвучність імені самого Стрижака та імені його батька різала вухо, змушуючи людей червоніти. Та Стрижак не зважав на такі дрібниці.
Григорій народився в один з тих перших років нового століття, коли ще при владі був президент, якого через роки після Майдану українці благали повернутись, згадуючи і кредити, і вчасні зарплати останніх років його президентського терміну, і контрольованість цін. Та головне вони згадували про газ. Про те, що при тому президентові газ був! І коштував недорого…
Стрижак ріс спокійним хлопчиком у Чернівцях, де його батько займався м’ясною торгівлею. Мати ж Григорія була