І учасник щурячих перегонів, і гедоніст, і нігіліст – усі вони, кожен на свій лад, помиляються – неправильно тлумачать дійсність, не розуміють істинну природу щастя і не знають, що потрібно для повноцінного життя. Учасник щурячих перегонів страждає внаслідок «облудності будь-яких досягнень» – помилкової віри в те, що якщо ми досягнемо дуже важливої мети, то будемо щасливі до кінця своїх днів. Гедоніст потерпає через «облудність поточного моменту» – помилкову віру в те, що щастя можна пізнати, занурившись у нескінченний потік хвилинних насолод у відриві від нашого життєвого призначення. Нігілізм – це також помилка, хибне тлумачення дійсності – помилкова віра в те, що хай би що ти робив, а щастя все одно тобі не досягти. Згадана омана виникає через нездатність розгледіти можливість синтезу між прагненням чогось досягти і поточним моментом – третього шляху, який допоміг би виборсатися зі скрутного становища.
Одна студентка, яка навчалася у мене в Гарварді, прийшла порадитися зі мною з приводу пропозиції роботи, яку вона незадовго до того отримала від однієї престижної консалтингової фірми. Студентка зізналася, що їй глибоко не цікава робота, яку доведеться там виконувати, проте дівчина відчувала, що не має права втрачати цей шанс. У неї були пропозиції і від багатьох інших компаній, деякі з них пропонували роботу, яка подобалась їй куди більше, але жодна з цих пропозицій не давала їй шансу «так добре влаштуватися в житті». І ця дівчина хотіла знати мою думку про те, у який момент життя, тобто в якому віці, їй можна буде не думати про майбутнє і почати насолоджуватися щастям.
У мене її питання викликало різке неприйняття, бо в його основі лежала прихована неминучість вибору – «або-або». Я сказав студентці, що замість питання про те, чи бути щасливою тепер або в майбутньому, вона повинна спитати себе про зовсім інше: «Як мені бути щасливою і тепер, і в майбутньому?»
Часом нинішнє і майбутнє благо починають між собою страшенно конфліктувати, адже іноді ситуація вимагає, щоб ми відмовилися від чогось одного в ім’я чогось іншого, утім, у нас майже завжди є можливість насолоджуватись і тим, і іншим. Наприклад, студенти, які по-справжньому люблять навчатися, неабияк захоплені власне процесом засвоєння нових знань і тим самим беруть із цього користь, але водночас на їхню долю випадає і майбутнє благо, бо ж ці нові знання готують їх до обраного фаху. Що ж до кохання, то бувають щасливі пари, для яких найбільша радість – це бути разом і допомагати одне одному рости й розвиватися. Ті, хто займається улюбленою справою – хай то бізнес, медицина чи мистецтво, – прямують чимраз вище і вище кар’єрними сходами і водночас дістають величезну втіху від того, що відбувається з ними дорогою.
Проте якщо ми сподіваємося, що наше щастя