Сльози з мастила. Владислав Вікторович Манжара

автоматично відкривались. Їх було не дуже багато. Сім ротвейлерів з гострими зубами. Вони були натреновані розбігатись по всьому маєтку. Дітей було троє. Двом з них пощастило втекти. Одного з хлопчаків схопив один з ротвейлерів. Він перегриз йому ногу повністю. Хлопчик вже ніколи б не міг ходити на цій нозі. І Я вважаю, собаки тут ні в чому не винні. Вони були видресирувані нападати на порушників і виконали свою роботу. Я їх добре розумію. Це можна порівняти з машинним кодом. Машина не відступить ні на йоту від нього. Я думаю, в цій ситуації винні самі хлопці, адже вони вдерлись на чужу територію. Та в той день мене трохи вразила реакція мого господаря. Він навіть не викликав швидкої допомоги для хлопця. Видно було, що хлопець з бідної сім’ї і в кишені в нього навряд буде багато грошей. Хлопець стікав кров’ю прямо перед воротами резиденції, а його друзі безпорадно бігали навколо нього і не знали, як йому допомогти. Я споглядав цю картину через камери відео спостереження. Жахлива картина.

      Після цих подій Я задумався, чому в цьому світі деякі люди мають необмежені ресурси і навіть пальцем не поворухнуть, для допомоги людей, які обмежені в цих ресурсах. Адже це не логічно. Я ніяк не міг зрозуміти, чому люди не вміють розприділяти грамотно ресурси, адже їхній геній зміг побудувати стільки прекрасного. Люди зуміли створити штучне життя, роботів, але не були навчені простим речам: рівномірного розділення ресурсів.

      Через кілька днів з суду прийшов позов. Батьки того хлопця хотіли відсудити компенсацію в мого господаря на лікування сина. І в них були непогані шанси виграти справу. До того ж, Я ще керував деякими фінансовими операціями та знав, що суму яку виставили батьки на лікування, була не така й велика в порівнянні з його статками. Та все ж він вирішив заплатити адвокату, щоб він виграв справу. Ці дії для мене були дивні. Він спочатку заплатив адвокату, але цього виявилось замало і господарю довелось платити ще й присяжним. Я підрахував для себе витрати на цю справу з урахуванням грошей, які він міг заробити в години, коли він витратив на суд. Ці витрати перевищили ті, які він заплатив би за лікування хлопця. Маючи можливість, він не допоміг йому, через свою гордість. Емоції є найбільшою слабкістю і найбільшою силою людства.

      Я сказав, що підрахував для себе. Це був початок моєї самостійності, якщо можна так виразитись. Після цих подій, Я часто думав над тим, що значить бути людиною. Я почав читати, принаймні Я думав, що читаю, різні статті на цю тему. Згодом перейшов на художню літературу. Це було не характерно для мене.

      Продукти нам привозив молодий хлопець. Звали його Еріх. Досить дивне ім’я для нашої місцевості. Але для мене це не мало значення. Одного разу, після прийому продуктів, Я запитав його:

      – 

      Еріху, що значить бути людиною, в твоєму розумінні?

      – 

      Бути людиною? Цікаве питання. Чому ти питаєш?

      – 

      Я хочу зрозуміти, чи всі люди мають право називатись «людиною».

      – 

      Це філософське питання. Не думав, що твоя модель може філософствувати.

      – 

      Я не вдаюсь