Vivat Academia!. Любов Базь

відтворити візерунок зі Слів. Ляна закусила губу. Вона вже шкодувала, що наговорила подрузі різкостей. У їхньому колі спілкування говорити щось безпардонніше за «ця зачіска тобі не личить» було не заведено. Та й про зачіску хіба відверта Ела сказати могла. – Лічені хвилини лишилися!

      – Для ночі рано. – Ляна зупинилася на відстані, похитала головою. – Ти щось плутаєш, Ело. Коли ми звернули зі шляху, ще ранок був.

      – У Чорному Секторі час тече не так, як у Місті, – повільно сказала Талія. Чотири істоти з того десятку, що оточив її та Елу, рушили до Ляни і Волі. – Нам не варто було звертати.

      – Хочеш мене звинуватити? – Ляна вже креслила Слова у повітрі. Воля за її спиною тільки очима кліпала.

      – Ви іншого часу знайти не могли, красуні?! – Ела виглядала розлюченою. – Ми у лайні, вашу матір!

      – Пацюківна б тобі позаздрила, – промурмотіла Ляна, перекидаючи ніж у ліву руку. Права боліла вже нестерпно. – Ело, Таліє, ви…