її дочкою Зевса й Деметри або Зевса й Гери, римське ім’я – Тривія. Вона – морок і разом з тим місячна богиня, близька Селені й Артеміді, що свідчить про походження Гекати з теренів Малої Азії. Гекату можна вважати нічною аналогією Артеміди; вона теж мисливиця, але її полювання – це похмуре нічне полювання серед мерців, могил і привидів пекла; вона витає в оточенні зграї пекельних псів. Геката також близька Деметрі – життєвій силі землі. Гекату іноді зображали у вигляді однієї жіночої фігури з двома смолоскипами в руках, іноді ж у вигляді трьох, пов’язаних спинами, фігур; цим пояснюється, що влада її поширювалася на небо, землю і пекло. Тих, хто слабкий духом, – Геката зводить з розуму, тим же, хто чистий перед нею, – дарує своє благословення.
