– Ми ж спостерігали це наживо?
Пшемислав не відповів, занурившись в себе. Американець помітив його заінтригований погляд і знову пильно вдивився в голограму, але вже з набагато більшою увагою. Деякі ділянки запису він проглядав повторно в надії знайти якісь особливості. Все той же тендерієць і блокування його Ферруанцями.
– Отакої! А де ж абсідеуми? – Майкл кинув погляд у бік завислого в повітрі стільця напроти себе. – Де ж інопланетні виродки, наші друзі?
– Ви, як колись і Стів Фоллінг, коїте величезну помилку! – почувся жіночий голос.
– Так, тут відсутні прибульці. Абсідеуми, – резюмував Пшемислав.
Майкл різким рухом долоні розвернув голограму на сто вісімдесят градусів і захоплено вимовив:
– Це – твоє викрадення, яке відбулося одночасно з нашим першим випадком!
– Так. Мене помістив у свій віртуальний світ тендерієць, щоб замінити божевільним. Ти, Майкле, знаєш, що він наразі – найцінніший об’єкт у галактиці… І ваші виродки теж в курсі.
– Чому ти генеруєш його евотони? – запитав глава другої Формації.
– Тендерійці постаралися.
– Яким чином?
Запанувало мовчання. Пшемислав підніс вказівний палець до губ і неуважно вдивлявся в стіл, ловлячи й аналізуючи кожне слово. Тільки періодичне постукування нігтем по дереву порушувало тишу…
– Бажаєш щось додати до вже сказаного, перш ніж я покажу твоє справжнє обличчя Системі?
– Не встигнеш… Єдина людина з вашого Покоління, яку я поважаю, – моя сестра! Отже, йдіть у дупу!
– Гм… Несподівано. І хто ж твоя сестра? Я мав честь з нею познайомитися?
– А чому «не встигнеш»? Відповідай! – стривожено закричав Пшемислав, чим викликав здивування свого очільника. Поляк негайно повернув голограму назад і відобразив всі дані про ув’язнену, які змусили Майкла неабияк здивуватися. У цей момент до приміщення увійшов Добренко – відповідальний першої Формації.
– Панно Анно! Я вимушений, – по цих словах з’явилася вродлива дівчина, схожа на Діану, – просити вас слідувати за мною.
Дівчина підвелася й попрямувала до виходу під пильним поглядом українця. Щойно її стрункі ноги перетнули межу приміщення, Анна загубилася в просторі. Утім, Майкл встиг помітити здійнятий середній палець… Вдруге за день…
– Та ти чемпіон з симпатій, що вже казати, – із знущанням промовив Пшемислав.
Американець заплющив очі й на чомусь старанно зосередився. «Напевно, поліз в інформаційне поле», – здогадався відповідальний.
– А я дізнаюся про дівчину, – тихо сказав Пшемислав. Та щойно він почав ініціювати