Переможець завжди самотнiй. Пауло Коельйо. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Пауло Коельйо
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Серия:
Жанр произведения: Зарубежная образовательная литература
Год издания: 2008
isbn: 978-617-12-0968-8,978-617-12-0965-7,978-617-12-0841-4
Скачать книгу
їм предметами одягу та краси: бікіні, міні-спідницями, нічними сорочками, черевичками на високій платформі й величезною кількістю баночок із макіяжем.

      «Настане день, коли я вдягатиму тільки те, що мені до вподоби. А зараз мені потрібна лише нагода».

      Чому вона переконана, що нагода її не обмине?

      Із дуже простої причини. Бо знає: вона найкраща та найгарніша з усіх, попри її невдачі в школі, попри ті прикрості, які вона принесла батькам, уже тоді увійшовши з ними – і не тільки з ними – в конфлікт, аби довести самій собі, що вона спроможна подолати всі труднощі, пережити всі розчарування та поразки. Вона народжена, щоб перемагати й сяяти, в цьому не може бути найменшого сумніву.

      «А коли я досягну того, про що мрію, я неодмінно запитаю себе: мене люблять і мною захоплюються тому, що я така, яка я є, чи тому, що стала знаменитою?»

      Вона знайома з людьми, що досягли успіху, стали відомими акторами. Але, всупереч її уявленням, вони не знають душевного миру; вони сповнені сумніву і тривог, коли не перебувають на сцені. Вони хочуть бути акторами, щоб не бути самими собою, вони постійно бояться зробити хибний крок, що призведе до краху їхньої кар’єри.

      «Але я не така. Я завжди буду сама собою».

      Чи це справді так? Чи кожна, що перебуває на її місці, думає так само?

      Вона підводиться з постелі й готує собі каву – кухня брудна, жодна з подруг не завдала собі клопоту помити посуд. Габріела не може зрозуміти, чому вона прокинулася в такому препоганому гуморі, чому її обсіло стільки сумнівів. Вона знає свою роботу, вона віддається їй усією душею, а проте, схоже, ніхто не хоче визнавати її талант. Вона знає також тих людей – чоловіків переважно, – що мають стати її союзниками в битві, де вона повинна здобути перемогу негайно, бо їй уже двадцять п’ять років, і незабаром вона стане надто стара для того, щоб когось зацікавити в індустрії мрій. Що ж їй відомо про тих чоловіків, від яких залежить її доля?

      1. Вони не такі зрадливі, як жінки.

      2. Вони ніколи не звертають увагу на те, як ми вдягнені, бо постійно роздягають нас очима.

      3. Досить, щоб у тебе були в порядку груди, стегна, сідниці, живіт – і ти завоюєш світ.

      Ніколи не забуваючи про ці три пункти і знаючи, що всі її конкурентки схильні перебільшувати свою привабливість, вона приділяє увагу лише третьому пункту зі свого списку. Постійно робить гімнастичні вправи, намагається підтримувати себе у формі, не зловживає дієтою, а вдягається всупереч тому, чого вимагає логіка: її вбрання завжди відзначається великою скромністю. Досі це давало свої результати, вона справляла враження молодшої, аніж є. Вона сподівається, що те саме буде й у Канні.

      Груди, сідниці, стегна. Немає нічого дивного в тому, що тепер вони звертають увагу лише на це. Але настане день, коли вони побачать, на що вона спроможна.

      Вона випила вранішню каву, й потроху до неї стало доходити, чому сьогодні в неї такий поганий настрій. Вона опинилася в оточенні чи не найгарніших жінок у світі! Хоч вона й себе не вважає негарною,