Вiдкривши довiдник, ви зможете знайти у ньому численну кiлькiсть найрiзноманiтнiших документiв, але, поглянувши на рiк видання довiдника, ви переконаєтеся, що наведена в ньому iнформацiя ось уже п’ять рокiв як безнадiйно втратила актуальнiсть i може являти тiльки певний iсторичний iнтерес, та й то тiльки в тому випадку, якщо вона достовiрна, у чому я особисто маю сумнiв. Гадаю, вся документацiя була вигадана iнженером для надання наукової подiбностi своєму жалюгiдному творiнню! Так часто i письменник долучає до придуманої iсторiї велику кiлькiсть реальних фактiв, щоб читач повiрив його обмановi. Реальнi факти височiють над вигадкою, як плодовi дерева над отруйними грибами, i першi своїм поважним виглядом змушують повiрити в їстiвсiсть других. Читач, який повiрив у їстiвнiсть вигадки, моментально отруюється i вже не годен зрозумiти, де вигадка, а де реальнiсть. Доказом останнього твердження може слугувати те, що попередня фраза дослiвно процитована мною з Прохiдного довiдника, в той час як вами вона була сприйнята як логiчний висновок моїх мiркувань, що в свою чергу змушує повiрити вас у те, що я абсолютно реальний i не є виплодом уяви абсолютно сторонньої людини.»
