Уявити собі стан Інгвара було складно. Треба було просто поставити себе на його місце. Звичайно, на відміну від Хельги, він не раз задовольняв свій фетиш, але йому, як будь-якій людині з певними нахилами, цього було мало. Це як заборонений плід, скуштувавши раз, хочеться ще і ще. І цей плід, дозрілий плід, був перед ним.
Стандартна процедура ввічливості, що включає в себе чаювання, і… тієї ночі їхні мрії збулися.
Їхні стосунки тривають вже майже рік. Вони бачаться пару раз на тиждень. Або він їде до неї, або вона до нього. Вони не збираються жити разом і проробляти це кожен день. Це б зробило їх потяг буденним, а вони цього не бажають. Нехай і коротка, але розлука надає якоїсь гостроти їх зустрічам. Накопичена пристрасть виривається на волю, даючи всю волю їх фантазіям.
Вільні стосунки. У них є всього пару ночей на тиждень, але це їх ночі. І знаєте, вони не користуються свободою. Ні Інгвар, ні Хельга не намагаються знайти ще кого-небудь на стороні. Звичайно, Хельгу дратує, коли Інгвар починає при ній фліртувати з цієї товстухою Уной. Так, за порівняння з Хельгой, Уна, продавщиця невеликого магазинчика, де воліє отоварюватися Інгвар, була пампушкою. До форм часів Ренесансу їй далеко, але й до осикою талії Хельги стільки ж. Але дратувала Хельгу зовсім не талія. Через особливості фігури, груди Уни були на пару розмірів більше. І тому Хельга ревнувала. Але і вона була хороша! Сама дівчина не втрачала можливості помститися Інгвар, пококетувати з барменом місцевої забігайлівки Фростом. Це така гра. Інгвар заграє з Уной, дратуючи Хельгу. А Хельга заграє з Фростом, дратуючи Інгвара. Тільки Інгвар, на відміну від Хельги, не сприймає ці ігри в ревнощі всерйоз. Все одно це частина їх прелюдії.
– Алло.
– Інгвар?
– Інгрід?
– Скільки разів говорила, що не називай мене на ім’я!
– Добре, мамо.
– Так краще.
– Щось сталося?
– А що, я не можу подзвонити своєму синові просто так? Обов'язково щось має статися?
– Ні, просто ти так просто не дзвониш.
– Хотіла