Покинуть хоче; з ким дожить?
Добити віку вікового?
Згадав Степана молодого,
Згадав свої благі літá,
Згадав та й заплакав
Багатий сивий сирота.
Мов лату на латі,
На серці печалі нашили літá.
«В Твоїх руках все на світі.
Твоя свята воля!
Нехай буде так, як буде, —
Така моя доля!»
І барвінком, і рутою
І рястом квітчає
Весна землю, мов дівчину
В зеленому гаї.
І сонечко серед неба
Опинилось, стало,
Мов жених той, молодую
Землю оглядало.
І Ярина вийшла з хати
На світ Божий глянуть,
Ледве вийшла… Усміхнеться,
То піде, то стане,
Розглядає, дивується,
Та любо, та тихо,
Ніби вчора народилась…
А лютеє лихо…
В самім серці повернулось
І світ заступило.
Як билина підкошена,
Ярина схилилась;
Як з квіточки роса вранці,
Сльози полилися.
Старий батько коло неї,
Як дуб, похилився.
У Києві великому
Всіх святих благала;
У Межигорського Спаса
Тричі причащалась.
У Почаєві святому
Ридала, молилась,
Щоб Степан той, тая доля
Їй хоча приснилась!..
Не снилося. Вернулася.
Знову забіліла
Зима біла. Знову весна
Рястом червоніла;
Знов Ярина вийшла з хати
На світ дивуватись.
Та не святих вже благати —
Ворожки питати.
І ворожка ворожила,
Пристріт замовляла,
Талан-долю за три шаги
З воску виливала.
«Он бачиш, кінь осідланий
Маха головою.
А он їде, а онде йде
Дідусь з бородою.
Ото гроші. Бач, віскривий,
Якби догадався
Та втер йому; отже й утер.
Дивися – сховався
За могилу, лічить гроші.
Знову іде шляхом,
Заплющившись, з торбинками.
То, бач, ради страху,
Щоб татаре або ляхи
Часом не спіткали…»
І радісінька додому
Ярина верталась.
Уже третій, і четвертий,
І п’ятий минає —
Не малий рік. А Степана
Немає, немає.
І стежечки, доріженьки
Яром та горою,
Що топтані до ворожки,
Поросли травою.
А Ярина у черниці
Косу розплітає;
Старий батько коло неї
Падає, благає,
Хоч годочок, хоч літечко,
Хоч Пéтра діждати,
Хоч Зелених. Діждалися,
Укві[т]чали хату
І любистком, і клечанням;
У сорочках білих
У неділю, мов сироти,
Під хатою сіли.
Сидять собі та сумують;
Слухають – щось грає
За ворітьми, мов на кобзі,
І тихо співає:
«У неділю вранці-рано
Синє море грало,
Товариство