Важливим для мене днем було 15 липня 1983 року. Я не втік із замку Іф, але, гадаю, втікачі мали таке ж саме почуття полегшення та пожвавлення, як і я, коли загасив останню цигарку. Стало зрозуміло, що я відкрив те, на що дуже довго чекав кожен курець: легкий спосіб кинути курити.
Перевіривши ефективність методу на своїх тютюнозалежних друзях та родичах, я кинув бухгалтерію і став консультантом, присвятивши весь час допомозі іншим курцям у пошуках свободи. Перша версія цієї книжки була написана 1985 року. Джерелом натхнення стала одна з моїх невдач, а саме чоловік, про якого я розказуватиму в розділі 25. Він двічі приходив до мене на прийом, і кожного разу ми обидва змушені були плакати. Пацієнт був настільки збуджений, що взагалі не міг розслабитись, щоб засвоїти те, про що йшлося. Тому я сподівався, що, якщо все це напишу, чоловік зможе ознайомитись з методом у зручний час стільки разів, скільки вважає за потрібне, і це допоможе йому сприйняти основну думку. Я анітрохи не сумнівався, що мій підхід працюватиме так само ефективно для інших курців, як і для мене. Однак коли зібрався викласти свій метод у книжці, то дещо злякався. Провів власне маркетингове дослідження та побачив, що коментарі були не дуже заохочувальними:
«Як книжка може допомогти мені кинути курити? Чого я потребую – так це сили волі!»
«Як книжка зможе допомогти уникнути жахливих мук відвикання?»
На додаток до цих песимістичних коментарів в мене були власні сумніви. Часто у клініках ставало очевидним, що клієнт неправильно розумів суть того, про що йшлося, але я міг одразу виправити ситуацію. А як книжка зможе це зробити? Одразу ж згадав часи навчання на бухгалтера, коли, не розуміючи або не погоджуючись із певними моментами, відчував розчарування та незадоволення через те, що не міг попросити книжку щось пояснити. Я також добре усвідомлював, що в добу телебачення та відео багато людей не звикли читати.
Але був один сумнів, який затьмарював усі інші. Я не був письменником і дуже добре розумів свої обмеження в цій царині. Був упевнений, що можу сісти віч-на-віч із курцем та переконати його в тому, що для нього набагато приємнішими стануть суспiльні події, набагато краще він зможе зосередитись та впоратись зі стресом, будучи некурцем, а також що сам процес кидання може бути легким та приємним. Але чи вдалося б перенести цю здатність у книжку? Навіть сумнівався щодо права перенести «ЛЕГКИЙ СПОСIБ» у книжкову форму, розмірковував, чи не варто було найняти професійного письменника. Аж ніяк я не був упевненим, що цей намір матиме успіх.
На щастя, боги виявилися прихильними до мене. Було отримано безліч подячних листів із такими коментарями:
«Це найвидатніша книжка з будь-коли написаних».
«Ви мій гуру».
«Ви геній».
«Вам має бути присвоєно лицарське звання».
«Ви