Місто кісток. Кассандра Клэр. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Кассандра Клэр
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Серия: Орудия Смерти
Жанр произведения: Ужасы и Мистика
Год издания: 2007
isbn: 978-617-12-0026-5
Скачать книгу
з намистинок та астрологічні плакати. На одному з них було зображено зодіакальні сузір’я, на другому – китайські магічні символи, а на третьому – розгорнута долоня з підписаними лініями та латинським написом «In Manibus Fortuna» – «Удача у твоїх руках». Біля дверей уздовж стіни висіли вузькі полиці з безліччю книжок.

      Одна з занавісок захиталась, і з неї виринула голова мадам Доротеї.

      – Захоплюєшся хіромантією, чи це звичайна цікавість? – запитала вона, помітивши погляд Клері.

      – Ні те, ні інше, – відповіла дівчина. – Ви справді пророкуєте майбутнє?

      – Моя матір була справжньою віщункою. Вона передбачала майбутнє за лініями на руці або чайному листі на дні чашки. Мама і мене дечого навчила.

      Жінка перевела погляд на Джейса.

      – До речі про чай: бажаєте чаю, молодий чоловіче?

      – Що? – схвильовано промовив Джейс.

      – Чаю. Цей чудовий напій покращує травлення та сприяє роботі мозку, – сказала мадам.

      – Я хочу чаю, – відповіла Клері, згадавши, як довго вона вже нічого не їла та не пила. Дівчина наче жила на одному адреналіні відтоді, як прокинулася.

      – Добре, – піддався Джейс, – але тільки не «Ерл Грей», – покрутивши носом, додав він. – Я ненавиджу бергамот.

      Мадам Доротея голосно засміялась і зникла за занавісками. Намистини загойдалися.

      Клері пильно поглянула на Джейса.

      – Ненавидиш бергамот?

      Джейс тим часом вивчав вміст вузьких полиць із книжками.

      – Так, а що, якісь проблеми?

      – Ти єдиний хлопець серед моїх ровесників, котрий знає, що таке бергамот, більше того, що він входить до складу чаю «Ерл Грей».

      – Так, я не схожий на інших хлопців, – гордовито сказав Джейс. – Крім того, – додав він, беручи книгу з полиці, – в Інституті ми обов’язково вивчаємо лікувальні властивості рослин.

      – А я вважала, що всі ваші заняття обмежувалися «Курсом Різників» та «Обезголовленням для початківців».

      Джейс перегорнув сторінку.

      – Дуже дотепно, Фрей.

      Дівчина обернулася, відводячи погляд від плаката з хіромантії.

      – Не називай мене так.

      Він здивовано подивився на неї.

      – Але чому? Це ж твоє прізвище, правда?

      Перед очима Клері промайнув образ Саймона. Востаннє вона його бачила, коли вибігала з кав’ярні «Джава Джонс». Дівчина відвернулася до плаката, і її очі заблищали.

      – Не зважай.

      – Зрозуміло, – промовив Джейс, і було очевидно, що він зрозумів більше, ніж Клері хотілося. Юнак поставив книжку на полицю.

      – Цим мотлохом вона намагається справити враження на приземлених, – сказав він презирливо. – Тут немає жодної серйозної книжки.

      – Лише тому, що це не та магія, якою займаєшся ти? – різко запитала Клері.

      – Я не займаюсь магією! – розлючено мовив Джейс. – Зрозумій, людські істоти не володіють магією. Саме в цьому їхня особливість. Чаклуни можуть ворожити, тому що в їхніх жилах – кров демонів.

      Клері задумалася.

      – Але я бачила, як ти чаклуєш. У тебе