Країни світу. Африка. Дитяча енциклопедія. Отсутствует

країни ліквідувало приватну торгівлю, і лише на початку 1980-х років цей вид діяльності було реабілітовано. Дев’яності роки ознаменувалися переходом до багатопартійної системи та ринкової економіки. Нині Гвінея є членом ООН, Організації африканської єдності та Економічної спільноти західноафриканських країн. Налагоджено дипломатичні стосунки з Францією.

      На сучасному етапі Міжнародний валютний фонд оцінює економічну діяльність країни як задовільну: почалося зростання ВВП, держава втримує інфляцію (грошовою одиницею країни є гвінейський франк), але в списку проблем залишається величезний зовнішній борг, низький рівень життя населення. Серйозною загрозою економіці та політичній стабільності Гвінеї є великий і практично безперервний потік біженців із сусідніх країн Сьєрра-Леоне та Ліберії, охоплених громадянськими війнами. Кількість їх особливо зросла наприкінці XX ст. Біженці загострюють ситуацію зі станом охорони здоров’я, а ця галузь і так перебуває не в найкращому стані: у Гвінеї дорогі медикаменти, бракує кваліфікованого медичного персоналу.

      Гвінейці за молитвою

      Гвінея має територію у 245,9 тис. км², яка розділяється на чотири фізико-географічних райони, населені різними етнічними групами. Нижня, або Приморська, Гвінея розташована на заході – район товарно-експортного землеробства. Це плоска низовина, де вологий сезон триває довше, ніж в інших районах. Тут живуть переважно представники народу сусу. В цьому районі розташована й столиця Конакрі (700 тис. мешканців), яка є головним портом країни. В Середній Гвінеї переважають савани, які перетинає пісковиковий масив Фута-Джаллон з мальовничими гірськими луками. Район заселений народом фульбе, який традиційно займається скотарством на цих луках. У долинах рік, які беруть свій початок у Середній Гвінеї, вирощують рис, маніок та інші культури. На схід від масиву Фута-Джаллон, в басейні річки Нігер, лежить Верхня Гвінея. Це район саван, заселений переважно землеробами малінке. Лісова Гвінея, де мешкає багато дрібних народностей, розташована на північному сході – тут разом із саваною збереглися й тропічні ліси.

      Розмаїття етнічних груп у Гвінеї (загальна кількість населення 7,6 млн чоловік) нерідко призводить до того, що вони не розуміють один одного (в прямому і в переносному значенні). Так, ще й досі не подолано ворожнечу за політичне панування в країні між землеробами малінке і сусу, які говорять на мовах манде, і скотарями фульбе. Окрім названих народів, у Гвінеї проживають малочисельні народності лома, герзе, кісі та ін. Місцеві мови настільки різняться, що навіть гвінейці, які живуть у сусідніх районах, інколи не в змозі порозумітися. Не завжди рятує й офіційна французька мова, яку знають не всі, особливо в сільській місцевості.