Микола Гоголь. Леонід Тома

кошт, велику поему «Ганс Кюхельгартен», написану ще в 1827 році. Але ніхто не похвалив її: хто просто промовчав, хто побачив у ній вирішальний вплив ідилії «Луїза» поета Фосса, а відомий журналіст М. О. Полєвой дав таку нищівну критичну репліку, що невдалий поет разом зі своїм слугою Якимом оббігали всі книжні лавки і зібрали всі екземпляри злощасного твору.

      Тим не менше Гоголь спробував ще пошукати щастя на театральному полі, де він колись мав лаври. Але й тут його самолюбству завдали жорстокого удару: коли він у кабінеті директора театрів князя Гагаріна, в присутності двох кращих акторів – Каратигіна і Брянського, був підданний попередньому випробуванню, на нього напала така непевність, що він абияк прочитав свою роль – і був визнаний нездатним до театру! До всіх цих невдач додалась ще одна – сердечна, хоча тут не все так однозначно.