Потім у Парижі на день взяття Бастилії, дивимось салют. Ти мене обіймаєш. Здається, так буде завжди.
Біля моря у Ніцці ми їмо тістечка, розвалившись на стільцях, які хтось забув на набережній. Ти соромишся зайти до готелю «Негреско», бо ти у шортах і тобі здається, що то буде виглядати брутально на фоні кришталевих люстр та арабських килимів у холлі. А я іду. У готелі у Марселі, де ніхто не говорить англійською мовою, ти сидиш на підвіконні і куриш. За вікном вечір, і я вже заснула.
Ми катаємося на човні по Волзі, і від сонця під вечір наші обличчя нагадують буряки. Ось ти шолома скидаєш, під’їхавши мене зустрічати. Мотоцикл. Намучилась, поки продала.
У селі Суботів, де поховано Богдана Хмельницького й церква з якого надрукована на п’ятигривневій купюрі. Пам’ятаєш, як ти ледь не заснув за кермом від утоми і лише мій крик уберіг нас тоді від аварії.
І той день, коли померла твоя собака… Ти плакав… Ти не плакав так, коли я лежала у лікарні й у мене не було зовсім сил після кількох операцій. Ти тоді просто лишив мене у лікарні. Сказав, що втомився, і пішов додому. А я не знала, як мені на те реагувати. Мені просто хотілося знову якомога швидше знову навчитись ходити. Ми тоді іще були поряд, але вже не разом.
Скільки щасливих і не дуже моментів було у нашому житті. Тоді ще спільному. Але кожного року ти пам’ятав про цей день. І про день той. А цього – забув. Мабуть, у тебе були серйозні причини. Ми були ще разом, але вже не поряд.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.